Ми не змогли відмовити Іванкові у його мрії - сходити в похід і поки ще було тепло купили портативний концентратор в борг. Сім`я часу не гаючи вирішила насолодитись останніми теплими днями, зібрали речі та пішли в похід до Вежі Вітольда. Завдяки концентратору і портативному інгалятору могли насолодитися деньком по повному. Не треба було поспішати додому, щоб зробити інгаляції чи підключити кисень, бо усе було при собі і не потребувало підключення до розетки, тобто, часу нагулятись було вдосталь. Всі процедури робили на свіжому повітрі. Це так Ванька готувався до капанки. Збирав позитивні емоції. А зараз Ванька у лікарні обдумує помилки походу та за час у лікарні складає нові маршрути. Хоч важка хвороба часто заважає та забирає багато сил у хлопця, він не здається і продовжує мріяти, як після лікарні знову вирушить у мандри, адже це те, заради чого він терпить усі муки. Допоможіть нам погасити борг, хіба ж такі щирі емоції не варті цих грошей?