9 грудня завершився курс реабілітації нашого синочка Артема. Саме завдяки вашим добрим, щирим, теплим сецям ми змогли пройти цей курс лікування. На початку першого тижня Артем часто плакав, нервував бо заставляли робити спеціальні вправи, ті, які раніше не робили тому що він пройшов всі важкі етапи і залишилася крапелька- відірватися від маминих рук і самостійно зробити один крок....Ще два місяці потому наша дитина просто могла стояти біля стіни і от недавно він пішов тримаючись за стіни..не за поручні за які тримаються дітки коли пробують йти а просто за стіни ручками. Ми плакали з чоловіком від щастя, який прогрес! Невже таке буває!!! Яке щастя бачити це, знати що всі старання не проходять марно а дають такий результат. Наш лікар відмітила під час цієї реабілітації що мьязи спини значно сильніші і витриваліші тому він ловить рівновагу краще а значить є дуже великі сподівання і надії на самостійну ходьбу. Щиро вдячні вам наші донори за чуйність до нашої проблеми, нехай в ваших сімьях буде тільки радість, добро і мир, будьте здоровими завжди це так важливо! З повагою і любовью до вас родина Лєсніків.