Бажання жити – сильніше за хворобу!

«Я впевнена, що мій дорогий малюк обов’язково виросте доброю та чуйною до чужої біди людиною. Він буде цінувати кожну прожиту хвилину, буде вдячний тим, хто робить добрі справи та допомагатиме тим, хто цього потребує, адже йому довелося так швидко подорослішати…» - це слова Вікторії Курти, мами 7-річного Кирила Майорова, який вже один раз переміг страшний недуг, але змушений боротися з ним знову. Гострий лімфобластний лейкоз, від якого лікувався хлопчик починаючи з 2012, повернувся. Допоможіть Кирилу в його боротьбі за життя!

Вперше тяжка хвороба Кирила дала про себе знати ще в лютому 2012 року. Тоді занепокоєні станом сина батьки звернулися до педіатра за місцем проживання зі скаргами хлопчика на загальну слабкість, відсутність апетиту та болю в кінцівках. Для того, щоб визначити можливий діагноз, медики радили батькам дитини зробити йому загальний аналіз крові. Результати аналізів показали, що рівень гемоглобіну був 58 г/л при нормі 115-150 г/л. Враховуючи такі показники, дільничний педіатр призначив дитині фолієву кислоту та ессенціале, а вже через три дні Кирила доставили до Енакіївської центральної дитячої лікарні з носовою кровотечею. Наступного дня хлопчика на машині швидкої допомоги було доставлено у відділення дитячої гематології Донецькоі Обласної Центральної Клінічної Лікарні (Інститут невідкладної і відновлювальної хірургії АМН України ім. В.К. Гусака). Саме тут для родини Майорових вперше прозвучав страшний діагноз їхнього сина: гострий лімфобластний лейкоз.

Протягом останніх двох років Кирило отримував хіміотерапію по програмі ALL-IC-2002 згідно зі стандартами МОЗ України. У період лікування його стан був дуже тяжким, що обумовлено наявністю нейролейкімії з тяжкою неврологічною симптоматикою, наслідками набряку головного мозку, токсичним ентероколітом, динамічною кишковою непрохідністю. Після того, як Кирило закінчив приймати підтримуючу хіміотерапію, аналізи почали викликати у лікаря питання. Хлопчика відправили на пункцію.

29.04.2014 Кирилу підтвердили діагноз: гострий лімфобластний лейкоз, ранній ізольований кістковомозковий рецидив. Тобто проведене раніше лікування не дало потрібних результатів. Хвороба вичікувала свого нового виходу. Зараз, знаходячись у дитячій гематології Донецької Обласної Центральної Клінічної Лікарні, Кирило Майоров терміново проходить другий блок хіміотерапії – після першого у дитини не здійснилося становлення ремісії.
На теперішній час стан хлопчика досить серйозний – проведення хіміотерапії викликало ускладнення: грибкові ураження слизової оболонки ротової порожнини, низький показник крові, двостороннє запалення легень. Кістковий мозок дитини уражений бластами на 44%, і є припущення, що раковими клітинами уражені легені.

Коли у Вікторії, мами Кирила, у момент сліз та відчаю опускаються руки, та на якусь мить зникає впевненість в тому, що їм із сином вдасться впоратися з хворобою, її хлопчик підходить до неї та тихенько говорить на вушко: «Мамусю, не плач, все буде добре, адже ми з тобою сильні, а сильним людям плакати не можна». І тоді у Вікторії з’являються нові сили щоб продовжувати боротися за життя рідного сина. Вона витирає сльози і відповідає: «Так, синку, ми з тобою сильні та будемо боротися за тебе зі страшною хворобою. І в цій боротьбі МИ безперечно ПЕРЕМОЖЕМО. Інакше і бути не може».

ПІБ: Майоров Кирило Анатолійович, 12.04.2007 р.

Місто: Донецька область

Діагноз: гострий лімфобластний лейкоз, L1, common-B варіант, 1-й ранній ізольований кістковомозковий рецидив