Діти-сироти варті кращого

Всі діти унікальні та обдаровані. Добре, коли виявлення та розвиток творчих здібностей підтримуються батьками або близькими людьми. А що робити дітям-сиротам, які проживають у притулках, дитячих будинках та дітям з кризових сімей, до яких рідним немає діла? Рано чи пізно більшість таких дітей, у т.ч. і випускники інтернатних закладів, опиняються на вулиці, де на них чекають наркотики, алкоголь, ВІЛ, злочинність, в’язниця… Проте цим дітям реально допомогти, давши їм шанс обрати інший шлях та краще майбутнє.

Після тривалого тісного спілкування та роботи спеціалістів благодійного фонду "Карітас" з дітьми – підопічними фонду та дітьми, що виховуються в інтернатних закладах Хмельниччини, стало очевидним, що саме може стати альтернативою невтішним перспективам, які чекають на молоде покоління. Це палке бажання дітей із сиротинців та з кризових, неблагонадійних сімей розвиватися, реалізовувати свої творчі здібності й нахили, займаючись хореографією та театральним мистецтвом. Ми хочемо зібрати кошти для створення мистецької студії "Art Caritas" (з театральним та хореографічним напрямками діяльності) при Хмельницькому благодійному фонді "Карітас", спрямувавши таким чином енергію та потенціал цих скривджених долею дітей у благодатне русло, зробити їхній світ яскравішим та безпечнішим, і, як наслідок, допомогти обрати гарну, світлу дорогу в житті. Окрім того, це їм дасть можливість обрати здоровий спосіб життя, розвиватися як особистість та самореалізовуватися, відчувати себе повноцінними членами суспільства та допомогти власним прикладом тим, хто перебуває в подібних життєвих обставиних.

"Мене звати Андрій, мені 10 років. Я навчаюся в Хмельницькому, у ЗОШ №28 у 5-му класі. Я зараз живу зі своєю одинокою старенькою бабусею. Моя мама зараз у місцях позбавлення волі. Батько помер від передозування наркотиками. Коли мені було 6 років, мама водила мене на гурток народних танців. Мені дуже подобалося цим займатися. У 8 років мою маму забрали, а батька не стало. З кожним роком нам все ставало важче жити. У 9 років я перестав ходити у гурток. Бабуся говорила, що у нас немає коштів платити за навчання. Ми вже протягом року ходимо в благодійний фонд "Карітас" у м. Хмельницький. Вони нам дуже допомагають. А коли до нас почав приходити волонтер та займатися з нами танцями і театральними постановками, я був дуже щасливий. Нам подобається займатися з паном Сергієм, ми любимо його та поважаємо. Для мене він як тато. Але для занять з нами потрібно орендувати приміщення та мати апаратуру й одяг для занять і виступів", - розповідає Андрій, 10-річний підопічний Хмельницького "Карітасу".

Спільно зібравши необхідну суму для відкриття мистецької студії "Art Caritas", ми не лише надамо можливість дітям, якими опікується благодійний фонд, займатися хореографічним та театральним мистецтвом та уникнути згубного впливу вуличного життя з його наслідками, а й розфарбуємо кольоровими барвами життя знедолених дітей-сиріт та допоможемо змінити невтішні перспективи сирітського майбутнього.