Доля чи життя?

Від життя ми завжди хочемо ясності – щоб точно розуміти, хто ти, що саме з тобою відбувається, і напевно знати, як все влаштується далі. В такому випадку долю Кирила Іваненко з Донецької області можна вважати повністю зрозумілою із самого початку. У лікарів щодо хлопчика не було щодних сумнівів, одна лише ясність. Під час народження Кирило переніс гіпоксію (кисневе голодування), реанімацію, штучну вентиляцію легенів – ДЦП.

"Вагітність протікала з ускладненнями, я кілька разів лежала в лікарні на збереженні. На світ син з'явився за допомогою кесаревого розтину. Кирила помістили в палату інтенсивної терапії, підключили до апарату штучної вентиляції легенів. Виписали сина лише через два довгих місяці. Завідуюча відділенням патології новонароджених попередила, що у Кирила буде ДЦП. Я тоді не знала, що це таке. Коли його виписали, стало очевидно, що в розвитку син сильно відстає", – згадує Юлія, мама Кирила.

Як і в багатьох інших подібних історіях, Юлія з Кирилом залишились вдвох. Уже тоді Юлія усвідомила, що не можна опускати руки, що доля і здоров'я її сина залежить тільки від неї. Вона стала вивчати всю інформацію, пов'язану з лікуванням ДЦП: методи, клініки, все, що могло б допомогти синові. "Я проштудіювала весь Інтернет, спілкувалася на форумах з мамами таких же дітей і мені подарували надію: якщо дитиною займатися відразу, то шанс є! Ми почали активне лікування, включаючи масажі, ЛФК, фізіотерапію, мікрополярізаціі і багато іншого", – розповідає Юлія. Кожне лікування дає хоч і маленькі, але такі важливі для здоров'я сина результати.

У червні цього року завдяки допомозі небайдужих людей Кирило вперше побував в Міжнародній клініці відновного лікування Володимира Козявкіна в Трускавці. Лікування виявилося ефективним: Кирило почав говорити складами, робити перші кроки, впевненіше сидіти і більше розуміти звернену до нього мову. "Для мене це були фантастичні і довгоочікувані події. Кирило став активнішим, допитливішим, у нього з'явилося бажання гратися з іншими дітьми, він вже запам'ятовує вірші." Лікарі теж відзначають успіхи Кирила і рекомендують продовжувати лікування, тоді є можливість поставити дитину на ноги. Кирило повинен розумово і фізично наздогнати однолітків. І без нашої з вами допомоги необхідного лікування однозначно не буде.

У наших із вами руках доля не тільки Кирила, але і його мами. Ми зможемо їм допомогти. Це нам під силу. Тільки зробити це можна всім разом!

ПІБ: Іваненко Кирило Артурович, 19.08.2014 р.

Місто: Світлодарськ, Донецька обл.

Діагноз: ДЦП, атактично-атонична форма, тетрапарез, затримка психомовного розвитку