Домашня опіка – не залишаймо наодинці

Тетяні Михайлівні 71 рік. Більшу частину свого життя вона присвятила не собі, а своїй родині. Після народження її син отримав важку пологову травму, яка назавжди змінила життя всієї сім'ї. Відтоді кожен день Тетяни Михайлівни був присвячений догляду за дитиною з інвалідністю. Вона працювала на заводі "Комунар", а коли була на зміні, за хлопчиком доглядали його бабуся й дідусь. Разом вони робили все можливе, щоб син зростав у любові та турботі.

У 2009 році родину спіткало нове випробування – чоловік Тетяни Михайлівни переніс інсульт і став повністю залежним від сторонньої допомоги. Протягом наступних п'ятнадцяти років вона одночасно доглядала і за чоловіком, і за сином, відкладаючи власне здоров'я та відпочинок на другий план. У 2024 році чоловік помер. Відтоді вони із сином залишилися удвох. Попри поважний вік, жінка й досі щодня піклується про сина, але сама дедалі більше потребує підтримки. Постійне фізичне навантаження, роки безперервного догляду та життя під обстрілами в одному з небезпечних районів Харкова виснажили її сили.

Та найбільше Тетяну Михайлівну лякають не вибухи. Найболючіше питання, яке вона ставить собі щодня:

"Що буде із моїм сином, якщо мене не стане?".

Він не може жити самостійно й потребує постійного догляду.

Саме тому для цієї родини допомога соціального працівника є життєво необхідною. Підтримка в догляді, допомога з побутовими справами, закупівлею продуктів та ліків, можливість хоча б ненадовго перепочити для літньої матері – це не просто соціальна послуга. Це шанс для двох людей жити з гідністю, відчувати підтримку та не залишатися наодинці зі своїми труднощами.

Сьогодні ми відкриваємо збір коштів на оплату праці соціального робітника, який надає допомогу тим, хто найбільше її потребує. Завдяки цим коштам щонайменше 15 осіб протягом місяця отримують послуги догляду вдома. Підтримайте наш проєкт, будь ласка. Ваш внесок допоможе самотнім стареньким отримувати необхідний догляд, увагу та підтримку, а головне – знати, що поруч є люди, яким небайдужа їхня доля.