Допомога для Вероніки. 2

Десятирічна Вероніка Левків – добра, талановита й чуйна дівчинка. Вероніка народилася цілком здоровою дитиною, ніщо не передбачало біди. З дитинства вона була дуже творчою, веселою та енергійною, легко знаходила спільну мову з дітьми. На всіх святах в садочку їй давали головні ролі, де можна було добре себе проявити. Пішовши в школу, вона почала відвідувати хореографію, гурток ліплення з глини.

Та, на превеликий жаль, на початку другого класу Вероніка почала сильно змінюватися: пила багато рідини, ставала млявою та блідою. Побоювання матері підтвердилися, й після низки аналізів прозвучав її невтішний діагноз – цукровий діабет І типу. Що робити та як діяти далі ніхто не знав... Але з перших днів семирічна дитина навчилася самостійно робити ін’єкції інсуліну. Вона дуже відповідально ставиться до всіх рекомендацій лікарів та намагається контролювати рівень цукру в крові попри всі труднощі. Через часті стрибки цукру Веронічка була змушена покинути гуртки, які вона відвідувала, і більше часу приділяти своєму здоров’ю: збалансоване харчування, достатня кількість фізичного навантаження та сну.

Ось уже майже три роки з моменту отримання такого діагнозу сніданки, обіди та вечері проходять під тотальним самоконтролем та з ін’єкціями інсуліну мінімум чотири рази на день. Повільно та впевнено дитина налагоджує свій ритм життя... Минулого року Вероніка почала відвідувати художню школу, де дуже добре себе проявляє, а цього року хоче почати займатися вокалом. Але, окрім ін’єкцій, дівчинці ще потрібно вимірювати рівень цукру глюкометром, а це ще додаткових 6-8 проколів на день. Найкращий спосіб вберегти здоровʼя невиліковно хворої Вероніки – тримати рівень глюкози в межах норми й запобігати "стрибкам", та без сенсорів це зробити дуже важко. А вони, на жаль, вартують чималих коштів. Не дайте цьому креативному вогнику згаснути!