ДЦП не зупинить мрію! 2

Цю дівчинку життя зустріло болем - ще до того, як вона встигла вперше заплакати. Під час пологів серце Мілани майже зупинилося. Вона з'явилась на світ ледь живою, і лише завдяки рішучості медиків її вдалося повернути до життя. Але за той короткий час її мозок зазнав ураження. Наслідки стали відчутними згодом - коли малеча не сіла, не поповзла, не зробила перших кроків. Пізніше прозвучав діагноз: ДЦП.

Батько не витримав і пішов. Та мамина любов стала силою, що веде Мілану вперед. Вони разом пройшли через сотні занять, реабілітацій, болю, втоми й віри. І сталося диво - Мілана пішла. Невпевнено, з зусиллям, але - своїми ніжками. А ще вона танцює. Ні, не як у мюзиклі, не на сцені. Вона просто танцює душею - кожен рух, кожен крок для неї це перемога.

Але ці перемоги дуже крихкі. Вони потребують щоденної праці, професійного лікування й постійної підтримки. Та мама не здається. І Міланка не здається.

Нещодавно дівчинка пройшла черговий курс лікування в Інституті проблем болю. І, зі слів мами, це - найкраще, що було за всі 11 років боротьби. Вже у перший тиждень були помітні зміни: покращилась координація, Мілана стала впевненіше ходити, чіткіше говорити, активніше сприймати світ. Її кроки вже не хиткі. Її мова - виразна. Її погляд - живий. А ще вона дуже полюбила малювати та плавати. Та щоб не втратити весь цей тяжко здобутий прогрес, дівчинці потрібно продовжувати лікування. Кожен день зволікання може відкинути назад усе.

Ми просимо вас допомогти. Бо доброта, підтримка й людська небайдужість - це те, що наповнює життя Міланки сенсом і надією. Вона щиро мріє жити без болю - впевнено ходити, радіти світу, розкривати свій талант.

Дякуємо за те, що ви з нами!