Дзвінок із палати. 4

Кому кортить почути, чи є в нього рак? Кожен волів би й слова такого не знати! Але якщо тривожні симптоми наростають? А якщо вже зустрічався із цим ворогом і тепер щодня прокидаєшся з думкою: чи не повернеться? А якщо прямо зараз проходиш лікування – як дізнатись, чи воно діє, чи загроза відступає? Для цього здаються спеціальні аналізи і уважний лікар дасть відповідь кожному. Та для цього лабораторії потрібні реагенти. І зараз вони закінчуються. Робота всього Київського центру трансплантації кісткового мозку – єдиного в Україні, де можуть отримати допомогу пацієнти старше 18 років – під загрозою.

Маємо термінове прохання закупити для лабораторії центру набори імунофіксації, що визначають наявність патологічного білка у хворих з мієломною хворобою. Як це допоможе людям?

1. Ці реагенти визначають, який точно вид раку є у даного пацієнта. Бо ж і "рак", і "мієломна хвороба" – поняття широкі, вони вміщують дуже багато різних підвидів, а лікування – різне. Тільки за результатами такого аналізу лікар може прийняти рішення, яку саме хіміотерапію слід призначити.

2. Ці реагенти дозволять побачити наявність ракових клітин як таких. Ця інформація надзвичайно важлива для лікарів вже в процесі лікування, бо показує, чи воно діє, чи настає ремісія. До того ж, відповідно до міжнародних протоколів лікування, ці аналізи необхідно робити у чітко визначені дні.

Це означає, що під загрозою опиняється весь процес лікування пацієнтів центру. Реагенти закінчуються і, якщо ми не закупимо нові вчасно, пацієнтам загрожуватиме зрив протоколів лікування, чим рак любить користатися, аби взяти гору в боротьбі за життя людини. Чи ж можемо ми дозволити, щоби рак забрав хоч одну людину, яку можливо було б врятувати?