FEROTELA DRIVEs: повноцінне життя для дітей з ДЦП

FEROTELA DRIVES – благодійний проєкт компанії "FEROTELA". Мета проєкту – залучити якомога більше клієнтів та партнерів до втілення в життя ідеї подарувати повноцінне життя дітям з ДЦП. Адже можливість повноцінно рухатись, бігати, гратись це надзвичайно важлива умова для щасливого та гармонійного розвитку кожної дитини. Кожен з нас має можливість залучитись до формування покоління щасливих та здорових діточок.

Наразі існують прогресивні програми з реабілітації таких дітей. Ці програми досить ефективні, своєчасні курси реабілітації дають дуже гарні результати і кожен з нас має можливість реально вплинути на якісно нове життя цих дітей. На жаль, не кожна родина в Україні має фінансову можливість забезпечити необхідну кількість курсів реабілітації для своєї дитини. Дуже важливою умовою для успіху є негайна та безперервна реабілітація таких діточок.

"FEROTELA" прагне втілюватив життясоціально відповідальні кроки за допомогою благодійних проєктів. Адже FEROTELA, як логістична компанія, розуміє на скільки важливоюдля існування є можливість повноцінно рухатись вперед. Цього року, ми вирішили замість придбання новорічних подарунків для наших клієнтів та партнерів, направити кошти на допомогу чудовій дитині, якій залишилося зовсім небагато для можливості самостійно ходити в школу. Ми заохочуємо наших клієнтів приєднатися до ініціативи, та зробити свій внесок в збір повного обсягу коштів.

Наша підопічна, для якої ми збираємо кошти, це сонячна та дуже красива дівчина Миланка, якій виповнилося 5 рочків.Миланка має ДЦП і вона мріє ходити. "Мама Ганна ніжно цілує свою донечку Миланку... Кожен день для них – суцільна боротьба і надія. На те, що колись Миланка зможе стати самостійною і здоровою. Вона пережила надзвичайно важкі пологи, кисневе голодування. Все це травмувало маленьку. І відразу після народження почалась її боротьба.

Виписавшись з пологового, мама почала робити все, аби у донечки було повноцінне життя. Випробувано все на світі: масажі, реабілітації, басейн... Але брак коштів стає на заваді інтенсивним реабілітаціям дівчинки. Батько відмовився від дитини і нічим не допомагає. Миланці вже 5 рочків, і ці роки не пройшли даремно: дівча вже потроху ходить, майже не відчувається затримка у розвитку. Лікарі дуже здивовані і з усмішкою говорять: "Головне не збавляти темп. Продовжувати реабілітації, бо у дівчинки є всі шанси піти у звичайну школу і бути, як її однолітки".