Герой потребує реабілітації

"Максим Березюк, позивний "Масяня", – мій син, моя гордість. Але зараз він бореться не на фронті. Зараз він бореться за життя, за кожен новий рух, за кожне слово. І я прошу про допомогу, бо ми самі не впораємось…

У перший день повномасштабного вторгнення Максим не сказав мені жодного слова. Він просто надіслав фото, де стоїть у черзі до військкомату. Я зрозуміла все без слів. Так почалася його дорога війни. Він вступив до ТРО, пізніше був мобілізований до лав ЗСУ. Сапер. Важка робота, найгарячіші напрямки. Авдіївка, де отримав відзнаку від Президента. Жодної ротації протягом двох років. Мав поранення, зупинку серця, дві операції на ногах, але кожен раз знову повертався на позиції. Бо його місце – поруч із побратимами.

Але 7 лютого 2024 року все змінилося. Під час виконання бойового завдання в районі Олександрополя Донецької області російський дрон влучив у машину, в якій був мій син.

Те, що він вижив після такого поранення – це диво. Мінно-вибухова травма, важке черепно-мозкове поранення, уламкові ураження голови, обличчя, грудної клітки, кінцівок. Інсульт. Параліч правої сторони тіла. Втрата мовлення. Епілепсія.

Максим переніс вже п’ять складних операцій. Його тіло та мозок щодня долають біль та втому, щоб зробити ще один крок, вимовити ще одне слово. Сьогодні він уже рахує, називає дні тижня. Він знову вчиться ходити. Знову вчиться жити.

Ми пройшли довгий шлях і знаємо, що попереду ще важчий. Але він не здається. Кожного дня на заняттях з фізичної, мовної та ерготерапії він викладається до останнього. Під наглядом потроху сам пересувається, готує їжу, одягається. Вчиться бути незалежним.

Та для того, щоб не зупинятись у цьому прогресі, Максим потребує тривалої та спеціалізованої реабілітації. Його наступна надія – Західний реабілітаційно-спортивний центр НКСІУ. Для цього збираємо 360 000 грн. Це шанс на повноцінне життя, але вартість відновлення – непосильна для нашої родини.

Тому змушені звернутися по допомогу до благодійників. Будь-який донат – це ще один день, коли мій син продовжує боротися. Ще один шанс, що він знову зможе говорити вільно. Ще один крок до життя без болю та залежності.

Максим – не просто мій син. Він – людина, яка два роки безперервно захищала кожного з нас. Зараз він потребує нашого захисту", – мама Максима.