Гліб: мене не здолати
Доброго здоров'я, наші помічники! Нарешті Глєбчик пройшов таку необхідну для його розвитку реабілітацію. Остання реабілітація скінчилася для нас 24 лютого, коли ми с Глєбом, після тижня занять, були вимушені виїздити з Києва, коли для українців скінчилося мирне життя і прийшла нова, страшна реальність, в яку досі неможливо повірити. Всі півроку війни, наша родина знаходилася в Україні, в рідному місті. З Глєбчиком ми займались, але відсутність професійної реабілітації, тривожність, нервування, негативно позначилися на розвитку дитини. Глєбчик став погано спати, почастішали епілептичні напади, із за цього погіршився емоційний стан та розумовий розвиток. Фізичний стан також погіршився. Права ніжка знову стала коротша ніж ліва, Глєбчик перестав стояти, погіршилась координація, гіперкінези та дистонічні атаки стали частішими і сильнішими, збільшилась слинотеча. І ось, коли я вже почала потроху впадати в відчай, в нас з'явилася надія на краще, а саме, нам повідомили, що з 18 липня в Києві відкривається Міжнародний центр реабілітації та нейрофізіології "Я є" і працювати в ньому будуть наші спеціалісти, з якими ми вже разом чотири роки. То була неймовірна новина і велика радість для нашої родини! Ми приїхали до Центру 30 липня. Нас зустріли наші рідненькі дівчата адміністратори Юлєчка та Анєчка, мами з дітками, яких наша родина дуже добре знає, наші дорогі спеціалісти. То була така ємоційна зустріч, ми і плакали і сміялись, з кожним обійнялись, і дуже раділи, що всі живі. Новий Центр дуже класний, приємна, спокійна, домашня атмосфера, дуже затишний, все продумано для комфорту мам і дітей, немає відчуття медичного закладу, а це дуже важливо для наших діточок, щоб не викликати в них почуття страху. Глєбчику зробили ЕЕГ, пройшли консультацію невролога, консультацію нейрореабілітолога, пройшли логопедичні заняття та логопедичний масаж, заняття ЛФК та загальний масаж, заняття з корекційним педагогом, сеанси голкорефлексотерапії, сеанси ультразвукової терапії та мікротокової рефлексотерапії. Глєбчик дуже гарно займався, проявляв багато емоцій, радів, плакав, соромився. Загальний стан покращився, сон прийшов до норми, зменшилася слинотеча, гіперкінезів стало меньше. Глєбчик знову став стояти на двох ніжках, завдяки розробці суглобів та мануальній терапії. Особливо відзначили позитивну динаміку корекційний педагог та логопед. Вони відзначили, що Глєб став дуже гарно концентрувати погляд, на заняттях активний, проявляє ініціативу, виконує всі прохання, став дуже тактильним. Я ще раз хочу зазначити, що професійна, комплексна, систематична реабілітація життєво необхідна таким діткам як наш Глєб. Ми дуже задоволені результатами. Вікторія Матвіївна, дорога наша, я низко вклоняюсь Вам за Вашу безмежну доброту, скільки разів за ці півроку Ви приходили нам на допомогу, завжди були з нами на зв'язку, находили слова, які втішають і дають віру , що все буде добре. Ви завжди зможете розраховувати на нашу родину, Ви для нас рідна людина, нехай Господь оберігає Вас і Ваших рідних. Велике превелике ДЯКУЄМО всім працівникам та спеціалістам Центру. Юлії Каленик та Ані Бєляковій, дівчата були з нами на зв'язку з початку війни і до сьогодні, дякую за підтримку, мої дорогенькі. Велике ДЯКУЄМО Мілюшину Михайлу Борисовичу, Ворошилову Євгену Олександровичу Козубенко Ользі Геннадіївні, Полтавській Вікторії Володимирівна, Квятковській Людмилі Юріївна, Козі Оксані Володимирівна, Ковальчин Ользі Мар'янівні, Галик Андрію Васильовичу, Беньковській Альона Вячеславівні. Я ніколи не боялася довірити вами свою дитину, тому що ви професіонали свого діла, в вас є любов до того, що ви робите.
