Гуманітарна допомога переселенцям

Дві родини переселенців чекають на свою чергу всередині складу. Ще десять – на вулиці. Хтось мовчазний, хтось розповідає, як обстрілювали будинок та місто. Одна дівчина не витримує й зі сльозами ділиться з нами: "Сестра, моя сестра з чоловіком, мамою та дитиною щойно вирвалася з Маріуполя! Їдуть уже через українські блокпости. Два тижні з ними не було зв'язку!".

Гуманітарний склад фонду "Помагаєм" знаходиться у центрі Дніпра. У 2014 році він був завантажений роботою, видаючи одяг та продукти переселенцям. Коли активна фаза війни завершилася, серед асортименту залишилися одяг та взуття для малозабезпечених сімей.  

А потім прийшло 24 лютого 2022 року, і склад знову став головним приміщенням фонду. 2014 рік та пандемія зараз пригадуються як репетиція до основних подій. Завдяки їй ми змогли швидко та ефективно переформатувати роботу в лютому.

Перші переселенці почали приходити до нас на другий тиждень війни. З кожним днем їх ставало більше, зрештою, видача гуманітарної допомоги стала безперервною з самого ранку й до закриття. Щодня ми приймаємо 100-110 сімей. Не дивлячись новини, можна дізнатися, які міста активно обстрілювали останніми днями. Хвиля переселенців із Волновахи. Хвиля із Сєвєродонецька. Хвиля із Лисичанська.

Ось Юля з Харкова. Вона мама трьох донечок, їм півтора, 5 і 11 років. Тато захищає батьківщину, воював за контрактом у 2014 році, обіцяв, що більше не залишить родину, але хіба хтось знав, що хмара війни насунеться на нас ще раз. Зараз він знову на фронті, а Юля з малими одна в Дніпрі. Допомога їй дуже в пригоді.

Саша й Аліна – подружжя з Маріуполя. Вони тижнями жили в бомбосховищах, зазнали голоду й спраги, нестачі кисню в приміщенні, забитому сотнями людей. Під обстрілами вони бігли до машини, яка мала вивезти їх з міста. Але найстрашнішою була двотижнева дорога з Маріуполя через Мангуш, багатогодинні черги в автівках та фільтрація. Вони витримали, а ми – їх підтримали.

Ось Ігор із Попасної. Його будинок зрівняли з землею, його місто зрівняли з землею, не лишили каменя на камені. А з ним дружина, маленький синочок і старі батьки. Авжеж, ми допомагаємо родині.

Ніхто не йде з порожніми руками. Одяг у нас в наявності завжди, але він найменше потрібен. Головне, що зараз потрібне людям: продукти, засоби гігієни, підгузки та дитяче харчування.

Дві останні позиції поки що регулярно надходять із гуманітарною допомогою з Європи. А ось продукти та засоби гігієни – не в тій кількості, в якій потрібно.

Набір продуктів та засобів гігієни для однієї сім'ї коштує 800 грн. Ми збираємо кошти на 550 таких наборів та на обслуговування складу упродовж місяця.

Допоможімо їм хоча б у перші дні після пережитого кошмару бути спокійними за свій сніданок, обід та вечерю, мати свою власну зубну щітку та шматок мила. Українці своїх не кидають, ви тисячу разів доводили це. Віримо в нашу країну!