«Я просто хочу, щоб мій син жив без болю»

Матвійко – дитина, яка кожного дня бореться за життя, про яке мріє. Йому лише 9 років. Але за ці роки йому вже довелось пережити багато. Матвійко має неймовірну внутрішню силу, світлу душу та віру у дива. Він щодня бореться не лише з діагнозами, а й із болем, нерозумінням, втомою… і тишею.

Матвій народився з допомогою вакуумної екстракції. Через ускладнення під час пологів дитина перенесла кисневе голодування. В перші роки життя мама помічала: Матвій не цікавився навколишнім світом, не грався з іншими дітьми, не говорив… Постійно спотикався, падав, не орієнтувався у просторі. Спочатку були сподівання, що все вирівняється, але з часом стало зрозуміло – потрібна допомога.

Згодом у дитини діагностували затримку мовного розвитку, аутичне коло, порушення координації та слабкий м’язовий тонус. Почалися масажі, реабілітації, ліки, робота з логопедами. Але прогресу майже не було.

У 2022 році хлопчик переніс судоми. МРТ показало страшне: у Матвійка – поодинокі вогнища гліозу в головному мозку. Це означає, що частина клітин мозку загинула, і вони вже не відновляться. Пошкодження торкнулися мовленнєвої зони – отже, дитина просто не зможе говорити, як би не старалася. Це результат гіпоксії ще при народженні.

Але родина не здалася. Попри те, що медики сказали: "лікування немає", мама продовжила боротися. Знайшла клініки за кордоном, консультувалася з іноземними лікарями. І вони дали надію: якщо мозок ще функціонує, якщо рухи, увага, реакція збережені — можна спробувати терапію стовбуровими клітинами.

У березні 2024 року родина зробила першу підсадку клітин. Потім — другу. Паралельно проходили реабілітації, навчалися в школі з асистентом. І з'явилися результати: дитина почала краще реагувати, з’явилася зацікавленість у навчанні, трохи покращилася координація.

Та лікування потребує продовження. Наразі ресурси родини вичерпані, і вони потребують підтримки.

"Я не прошу дива. Я просто дуже хочу, щоб мій син міг говорити. Щоб міг жити без болю. Щоб міг ходити впевнено, без страху впасти. Щоб міг жити, як інші діти", – ділиться мама Матвійка.

Сьогодні родині потрібні кошти на курс реабілітації. Це критично важливо, щоб зберегти прогрес і не дати хворобі повернути дитину назад.

Тож ми закликаємо вас зробити посильний внесок та поділитись цією історією. Ваша підтримка дарує надію.