Із Вірою в серці

У молодої пари – Геннадія і Алли – ось-ось повинні були здійснитися всі їх трудові мрії. Вони багато і не хотіли: повна сім'я, заслужена кар'єра і рідна оселя. Але – "розкажи Богу про свої плани"... Виявилося, зовсім нерадісно майже одночасно позбутися всіх надій на щасливе безстрашне майбутнє, народивши дитину з генетичним діагнозом, та й на додачу позбутися заощаджень, дбайливо збережених в одному з банків.

У молодої пари – Геннадія і Алли – ось-ось повинні були здійснитися всі їх трудові мрії. Вони багато і не хотіли: повна сім'я, заслужена кар'єра і рідна оселя. Але – "розкажи Богу про свої плани"... Виявилося, зовсім нерадісно майже одночасно позбутися всіх надій на щасливе безстрашне майбутнє, народивши дитину з генетичним діагнозом, та й на додачу позбутися заощаджень, дбайливо збережених в одному з банків.

Віра народилася передчасно, і пологи були стрімкими, а шия дитини була туго обвита пуповиною. Внаслідок перенесеної гіпоксії у новонародженої дівчинки були відсутні рефлекси. Під час тривалого перебування в лікарні з'ясувалося, що зі здоров'я Віри ще багато чого не так: гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС, гідроцефальний синдром, вроджені вади серця (ДМШП, ДМПП, стеноз легеневої артерії), а також генетики поставили цей несправедливий діагноз: синдром Сміта-Лемлі-Опітц (порушення синтезу холестерину). Було і є занадто важко морально і фізично, але ніхто з родини не пішов, батьки Віри – віддані й відповідальні молоді люди – продовжують працювати, тепер – над здоров'ям і розвитком дитини.

Коли дівчинці було 5 місяців, Вірі в Науково-практичному медичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії зробили операцію на серці. Також в ході передопераційного обстеження було з'ясовано, що трахею Віри здавлювала судина, залишаючи 1/3 просвіту. Слава Богу, і це вдалося усунути операційним шляхом. Невдовзі Віра змогла нормально дихати і стала потроху розвиватися.

Лікарі і батьки випробували різні методи лікування і реабілітації. Щось допомогло, щось було марними муками і тратою часу та грошей. Зараз Вірі 3 роки, вона навчилася сидіти і повзати на четвереньках, намагається вставати, але м'язи поки слабкі. Віра ще не вміє ходити і говорити, але включається в ігри, їй подобаються інші діти, подобається гратися на вулиці, підспівувати мамі і купатися. Стан Віри покращився завдяки лікуванню в Центрі стимуляції мозку, де дівчинка пройшла вже 3 курсу реабілітації. Зараз батьки Віри вперше дуже просять небайдужих людей допомогти зібрати необхідну суму для проходження наступного курсу реабілітації в Центрі. Допоможіть!

ПІБ: Шинкарьова Віра Геннадіївна, 07.08.2014 р.

Місто: смт Гостомель, Київська обл.

Діагноз: органічне ураження ЦНС, наслідки гіпоксії головного мозку, груба затримка розвитку, с-м Сміта-Лемлі-Опітца, ВВС