Прихисток для переселенців у Хмельницькій області

Війна в Україні змушує людей покидати свої домівки: ворог цинічно знищує цивільну інфраструктуру, безжально забирає життя українців і руйнує цілі міста. Люди, рятуючись від жаху війни, шукають більш безпечні місця і долають тисячі кілометрів, щоб не чути вибухів і хоч на якийсь час почуватися в безпеці.

Смт Стара Ушиця, що на Хмельниччині, як і багато інших містечок України, приймає внутрішньо переміщених осіб – здебільшого це жінки з дітками, які виїхали з гарячих точок. Наразі людей селять у комунальних закладах громади. Станом на 19 травня у селищі перебуває 1 029 переміщених осіб, зокрема в комунальних закладах проживає 237 осіб, серед них 98 жінок, 85 дітей і 54 стареньких. Переважно це жителі Харкова і Харківської області, Маріуполя, Київщини, Сумщини та Чернігівщини. 

Зважаючи на це, громада Старої Ушиці хоче облаштувати та створити сприятливі умови, де б змогли зупинятися вимушені переселенці. Для цього потрібно закупити все необхідне для  перебування людей. Для облаштування спальних місць необхідно закупити 50 ковдр і 50 подушок та 250 комплектів постільної білизни. Також потрібні холодильники, пральні машини, електричні плити, мікрохвильовки, електрочайники, праски і телевізори, морозильні камери і бойлери, засоби особистої гігієни та продукти. Також для дітей дуже потрібні ноутбуки, адже вони продовжують навчатися онлайн.

"Ми з Харкова. Перші вісім діб війни провели у підвалі. Моїм дітям 6 та 10 років, і з нами моя 14-річна сестра. Найважче все переживав шестирічний Арсеній, увесь час плакав. Тоді я придумала одягати на нього навушники і включала йому приємну музику, щоб він не чув вибухів. І нам це допомогло, за декілька діб дитина нарешті змогла заснути. Далі був евакуаційний потяг. Чоловік залишився на пероні, а ми поїхали стоячи у тамбурі вагону. За декілька днів до нас прийшла звістка, що в наш будинок влучила ракета, і він увесь вигорів. Сьогодні мої діти граються на подвір’ї табору в Старій Ушиці на Хмельниччині. Його швидкоруч переобладнали для біженців. З нами все добре, є їжа і прихисток, але нам дуже не вистачає техніки: холодильника і плити, щоб готувати їжу, телевізора для загальної вітальні. А дітям необхідні ноутбуки, щоб мати змогу вчитися онлайн", – Горяйнова Ганна, Арсеній, Аріна, Поліна.

Завдяки цьому проєкту будуть дооблаштовані комунальні установи селища, які приймають ВПО зі всієї України: Подільський ліцей, Нефедівський ЗДО, Гораївську гімназію та Староушицький територіальний центр соціального обслуговування. Продуктів та засобів гігієни, які ми закупимо в рамках цього проєкту, людям вистачить на 5 місяців.

Підтримаймо тих, хто на собі відчув усі жахіття війни!

*Фото проєкту: джерело