Кості можна врятувати зір

Костя народився на 26 тижні вагітності з вагою всього в 1 кілограм. З перших хвилин малюк боровся за своє життя. Перша бригада реанімації не змогла забрати його в дитяче відділення патології новонароджених, настільки життя його було "на волоску". На першому місяці життя малюк переніс операцію на кишківнику, довго відновлювався і 47 днів був на штучній вентиляції легенів. У підсумку: ретинопатія недоношених 4 і 4+ ступеня. "Ваша дитина сліпа, шансів не має", – сказала мамі завідуюча офтальмології м. Запоріжжя.

"Але ми домоглися, – розповідає мама, – і за допомогою лікарів відділення патології новонароджених моя дитина була відправлена сан авіацією в "ОХМАТДИТ". Нам дуже пощастило, час не було упущено, і ми потрапили в золоті руки Барінова Ю.В. Операції на двох очах прошли успішно, дитині зберегли можливість бачити". Перші роки мама з Костиком приїжджали щомісячно, потім раз на півроку на обстеження і консультації. Але на цьому проблеми маленького Кості не закінчилися. Хлопчикові поставили діагноз ДЦП, затримка психо-мовного розвитку.

Костя пройшов два етапи гіпсування ніг, постійно займається в центрі реабілітації. "Два рази в рік проходимо реабілітацію у клініці Козявкіна і в санаторії Хаджибей, – каже мама. – Харківський інститут ортопедії допомагає у виготовленні ортезів для сну і ходьби". Зараз Костя ходить на носочках, але після розробки стоп на деякий час може опуститися на п'яту.

На останньому обстеженні в "ОХМАТДИТі" Кості рекомендована заміна кришталиків на обох очах. "Операція ускладнюється тим, – пояснює мама, – що на одному оці капсула, яка тримає кришталик, вже непридатна". Щоб підняти дитину на ноги, батьки прикладають всі сили: Костя займається в басейні і на конях, проходить медикаментозне лікування, носить ортопедичне взуття, ортези, носить лінзи або окуляри.

"Діти часто запитують: а що у нього з очима? Чому від так дивиться? А що, він не може ходити? А чому він ходить навшпиньках?, – ділиться наболілим мама. – Кості складно знайти друзів. На дитячих майданчиках він копіює поведінку інших дітей. Із задоволенням будує, грає і любить слухати історії... ".

У сім'ї працює тільки тато. Він дуже старається забезпечити сина всім необхідним, але й сам має інвалідність по зору (бачить тільки одним оком). Сім'я змушена звернутися за допомогою до небайдужих людей. "З нашим горем важко боротися фінансово і морально, – говорить мама хлопчика. Віримо, що Костя після операції буде краще бачити, зможе піти до школи, буде бігати і бачити в небі літаки, які мріє побачити, а не чути".