"Крива" доля маленької Валерії

У 11-річної Лери Папкової – сколіоз четвертого ступеня. Дівчинка носить корсет 23 години на добу. Однак хвороба прогресує, і від корсета, за словами лікарів, вже мало користі. Потрібно придбати і встановити конструкцію Stryker, яка коштує майже 140 тисяч гривень. Однак у матері Валерії таких грошей немає і бути не може – вони з донькою є вимушеними переселенцями – біженцями з Донецька, до того ж, її нещодавно звільнили. Тепер їм навіть немає за що жити.

Народилася Лера взимку 2004 року в Донецьку, в родині медиків. Народилася абсолютно здоровою, сім'я була дуже щаслива. У дитячому віці ніяких особливостей зі здоров'ям не було. У перший клас Лера пішла в не повні шість років. Медичне обстеження перед школою не виявило жодних патології розвитку, і батьки, як медики, не помічали якихось відхилень у здоров'ї доньки, і були абсолютно спокійними.

Але спокій тривав недовго. У 7 років, на плановому обстеженні Валерії поставили діагноз – порушення постави, рекомендували носити звичайний корсет, який продається в аптеці, проходити курси масажу та лікувальної фізкультури. Позитивної динаміки від лікування не спостерігалося, порушення постави прогресувало, розвинувся швидко прогресуючий сколіоз 2 ступеня, і на спині дівчинки став з'являтися горб. У свої дев'ять років Лера стала пацієнткою ортопедів.

- Виникла загроза для здоров'я, ми стали шукати яким способом можна допомогти дитині – уникнути подальшої деформації хребта без операції. Звернулися до Харківського ортопедичного центру, де виготовляють індивідуальні пластикові корсети для постійного носіння. Корсет призначався для корекції деформацій хребців і як альтернатива оперативному лікуванню. За два роки Лера змінила три таких корсета, - розповідає Ліліана, мама Лери.

Всі сили, увагу і час були направлені на здоров'я дівчинки, на те, щоб сколіоз не розвивався, і зробити все, щоб уникнути оперативного втручання. Літо 2014 року стало переломним для Лери, і до страху залишитися інвалідом на все життя додався страх війни. Донька з мамою стали вимушеними переселенцями – біженцями з Донецька. Залишивши свій будинок, вони переїхали до Запоріжжя, де знімають маленьку кімнату у господині. Лера стала відвідувати школу, психологічно відвикати від вибухів і обстрілів, тільки от хвороба дівчинки не вдалося залишити, і щадити вона її не хоче.

- Головні болі, болі в очах, судоми під час уроків, ускладнення дихання і паніка, і це ще не все, що доводиться відчувати донці. Більшість вчителів в нашій новій школі йдуть нам на поступки, Леру регулярно відпускають з уроків, адже треба терміново зняти корсет, лягти, розслабитися. До того ж, їй самій нелегко доводиться в новій школі. Ось, наприклад, весь минулий рік однокласники дражнили її за зовнішній вигляд, корсет то вона носить зверху одягу, - каже мама.

Щоб зрозуміти подальшу тактику – як допомогти, і хто допоможе, Ліліана з донькою поїхали до Харкова в Інститут патології хребта та суглобів імені Ситенка. Де після повного обстеження старший науковий співробітник Інституту Дмитро Петренко виправив в історії хвороби другий ступінь сколіозу на останній, четвертий, призначивши ще один корсет.

Зараз Лері 11 років. На вулиці літо і шкільні канікули. Це Лерина улюблена пора року, але радує вона тільки її очі. Тому що бігати по калюжах у парку, кататися на велосипеді або з'їжджати з водної гірки і віддаватися іншим дитячим радощам вона не може. Хіба що іноді з мамою в парк сходити, до озера, і то – з великою обережністю, та й ненадовго.

Останній огляд у Харківському інституті імені М.І. Ситенка підтвердив найгірші страхи Ліліани: корсет Лериному хребту більше не допоможе, потрібно терміново встановлювати конструкцію Stryker. Якщо не зробити цього в найближчі три місяці, то Леру може паралізувати, і тоді з мрією повернутися в рідний будинок здоровою і просто нормально жити, дівчинці доведеться розлучитися назавжди.

Взагалі мама з донькою мало скаржаться і намагаються не звертати уваги на труднощі – від зайвих переживань життя легше не стане. А живуть вони дійсно важко. Майже неможливо уявити собі, що так можна жити, і що держава ніяк не хоче їм допомагати. А самій Ліліані ніколи не зібрати гроші на Stryker, і допомогти їй нікому. Дійсно нікому, окрім нас.

ПІБ: Папкова Валерія Валеріївна, 13.01.2004

Місто: Донецьк

Діагноз: вроджена аномалія розвитку хребта, кіфосколіоз 4-го ступеня