Крізь сльози і біль – Давід бореться!

Завжди усміхнений хлопчик Давід народився доношеним, у назначений термін, без будь-яких відхилень. Але згодом, починаючи з 6 місяців, батьки почали помічати, що в нього з'являються патологічні рухи ручками, він не почав сідати, не перевертався на животик, невпевнено тримав голівку. І почалося їхнє життя в лікарнях та постійні поїздки на обстеження.

Зараз хлопчику майже 2 роки, і, на жаль, він і досі не сидить, погано тримає голівку, не має опори на руки, не повзає, не ходить і не говорить. В 1 рік Давіду діагностували ДЦП, спастичний тетрапарез та затримку психомовленнєвого розвитку. Тоді життя цієї сім'ї перевернулося, і почалася боротьба за повноцінне життя цього маленького хлопчика! Крізь сльози, крізь біль, але вони готові йти лише вперед і будуть боротися до кінця! Батьки вірять, що він все зможе.

Давід усе розуміє і гарно на все реагує, він обожнює, коли з ним грається старший братик. Хлопчик обожнює слухати і дивитися дитячі пісеньки. Але бувають і погані моменти: іноді він погано спить уночі через сильний гіпертонус, його викручує, і він просинається й плаче. Мама вже дуже стомлена і виснажена, тому що він увесь день на руках, він навіть 10 хвилин не може полежати самостійно, постійно плаче і лише на руках заспокоюється. А найбільше родину засмучує те, що вони не знають, чому їх малюк відстає у розвитку, яка причина цього стану. Тому вони нещодавно вирішили здати генетичні аналізи, які будуть проводити в Сан Франциско, і чекають на результат. Вони власними зусиллями змогли зібрати кошти, хоча в родині працює лише тато, допомогли рідні та друзі, і вони щиро надіються на те, що буде відома причина, і лікарі зможуть дати прогнози.

Мама щомісяця за власні кошти з фінансовою допомогою рідних їздить з сином на реабілітації, оскільки лікарі сказали, що до 3 років потрібні інтенсивні заняття, також вона щодня займається з хлопчиком лікувальною фізкультурою сама! Але, на жаль, фінанси родини вичерпались. Після проходження кожного курсу рідні бачать позитивний результат, він поки що зовсім маленький, але він є! Реабілітації для нього – це ще ті випробування: перші дні Давід дуже сильно плаче, аж починає синіти і затримувати дихання, але потім вже починає звикати і переносить це трішки спокійніше. Батьки благають про допомогу небайдужих людей з реабілітацією для хлопчика і вірять, що їх син зможе сидіти, повзати, говорити, а згодом і ходити!