Крізь страх війни

Емма – дівчинка з красивим іменем та складним життям від самого народження. Коли їй було всього лише 3 місяці, мама пішла з сім’ї, залишивши немовля на чоловіка та його батьків. Виховання Емми лягло на плечі бабусі й дідуся поважного віку. Невдовзі дідусь помер, і Емма залишилася тільки з бабусею й татом.

Розпочалася повномасштабна війна. Дитина стала свідком справжнісінького пекла на землі. Під час ракетного удару поблизу будинку, Емма з бабусею були вдома. Гучний вибух, страх і відчуття небезпеки залишили глибокий слід у дитячій психіці. Емма проходила лікування, працювала з психологами, але страх війни зруйнував відчуття безпеки й донині.

Минув час, і бабуся помітила зміни в стані дитини: весь час Емма просила пити й часто відвідувала туалет. Вони вирішили звернутися до лікаря. Після отримання результатів дівчинку відразу забрали в реанімацію, після чого пролунав остаточний діагноз – цукровий діабет 1 типу.

Здоров’я бабусі дуже похитнулося після страшної звістки про діагноз онуки. Перший візит до реанімації став для неї випробуванням, яке важко описати словами. Саме там вона побачила, наскільки сильною виявилася маленька онука, що попри страх і біль, намагалася заспокоїти рідну людину: "Не хвилюйся, бабусю та не плач, у мене діабет, але ми впораємося з цією проблемою". Емма виявилася сильнішою, ніж можна було уявити…

Попри це дівчинка щодня мусить терпіти болючі проколи пальчиків, уколи інсуліну. Прикро, але цукровий діабет 1 типу – це невиліковна хвороба на все життя.

Бабуся в розпачі звертається по допомогу, щоб полегшити складне життя та дитинство маленької онуки й отримати сенсори для вимірювання цукру.

Наша підтримка може стати шансом для дитини на стабільність та життя без страху!