Максим вирішив не здаватися

Мама Максима звертається за допомогою до усіх небайдужих людей, тому що в її ситуації може опинитися кожен. "Моя бабуся завжди говорила: "Краще давати, ніж просити". Але життя іноді змушує нас відступити від своїх принципів.Моєму сину Максиму 11 років, він народився здоровим хлопчиком. До трьох років розвивався, як звичайна дитина: бігав, стрибав, лазив по гірках. Бентежив тільки убогий словниковий запас.

Коли Максимові було три з половиною роки, він захворів звичайним захворюванням – ангіною, потім стоматитом. І навесні ми помітили, що Максим перестав роздягатися сам, у нього зникло бажання самостійно їсти. Далі він поступово почав втрачати певні вміння: лазити по гірках, самостійно ходити, хода ставала хиткою.

Влітку 2016 року в нас практично пропала мова. Сьогодні маючи зріст 1 метр і 40 см його вага – всього 25 кг. Фото в майці та шортиках навіть показати страшно. З шести років я лікувала дитину в Харківському Інституті неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України, Харківській міській лікарні № 5, Харківській обласній клінічній психіатричній лікарні № 3, ми обстежувалися в генетичному центрі. Але за станом здоров'я рухалися тільки в зворотний бік.

Після візиту до Медичного центру лікаря Берсенєва у нас з'явилася надія на одужання. Максиму необхідно проходити лікування кожен квартал, мінімум протягом двох років. Дитину я виховую самотужки, лікування не в силах оплатити, а бажання відновити здоров’я Максима дуже велике. Молю Вас, допоможіть вилікувати Максима! Заздалегідь всім вдячна, навіть за те, що прочитали нашу з Максимом важку, життєву історію".

ПІБ: Нечипорук Максим Васильович, 24.04.2006 р.

Місто: смт Прудянка, Харківська обл.

Діагноз: енцефалопатія змішаного генезу, двостороння пірамідна недостатність, синдром мозочкової атаксії, псевдобульбарний синдром, когнітивні порушення