Маленький Матвій, велика жага життя. 2

Цей хлопчик уже переміг найстрашніше... Тепер він хоче навчитися жити.

Матвію 9 років. З них майже рік він провів на апараті ШВЛ. Він народився крихітним – 900 грамів, недоношеним, із перших хвилин життя боровся не за мрію, не за іграшки, а просто за те, щоб дихати. У 4 місяці йому провели складну операцію на кишківнику. Потім – 144 днів під ШВЛ. Лише в рік та сім місяців хлопчика вперше виписали додому.

Матвій міг би бути звичайним усміхненим хлопчиком та бігати у дворі, як казали лікарі. Але життя вирішило інакше. В нього спастичний тетрапарез, гідроцефалія, тяжкі порушення руху, сколіоз, затримка розвитку, проблеми із зором. І попри все це – він тягнеться до життя. Він уважно стежить за всім навколо, реагує на нові іграшки, радіє голосу мами, намагається сидіти, опирається на руки, видає нові звуки, намагається зробити свої перші кроки. Ще з підтримкою, але це вже великий прогрес.

Матвій уже шість років проходить реабілітацію. Завдяки постійним заняттям він навчився тримати голову, сидіти без сторонньої допомоги, перевертатися на живіт, пробувати опиратися на ноги. І кожен такий крок – як нове відкриття.

Родина Плахоніних вимушено виїхала з Харкова, щоб вберегти дитину від постійних обстрілів. Фінансових можливостей пройти новий курс реабілітації самотужки в них немає. Та один курс реабілітації – це більше, ніж медична послуга. Це крок до того, щоб жити на повну. Щоб дитина не просто спостерігала за життям, а стала його частиною.

Бо кожна добра дія має наслідки. Іноді – великі. Як перший крок Матвія. Допоможіть йому!