Маленькому Андрійкові потрібна реабілітація

Хвороба Андрійка – фатальний збіг обставин. Його мама під час пологів знепритомніла, кесарів розтин робити було пізно, лікарям довелося застосувати вакуум. Наслідки виявилися непоправними – ДЦП, спастичний тетрапарез, затримка психомовного розвитку. Для сім'ї Карамуліних настав новий етап життя, непростий і довгий шлях реабілітацій сина. Зараз головне завдання – поставити його на ніжки і навчити ходити.

А все так добре починалося... Весілля, коханий чоловік і така довгоочікувана вагітність, довгоочікуваний син! Одним словом, звичайне життя – несподівано в ньому з'являється абсолютно інший зміст. Гірке, несправедливе. Необхідність, мета. Захистити, виходити дитину. Знайти спосіб, рішення, гроші, лікарів. Потрібно намагатися, пробувати, шукати, зневірятися і все одно продовжувати... Все, як у житті сім'ї Андрійка.

"Усі 9 місяців пролетіли дуже легко і швидко, але пологи так і не наступали. На 41-му тижні мене вирішили стимулювати, спочатку все йшло добре, але як тільки почалися останні потуги, я знепритомніла, а хлопчик був вже в родових шляхах і його треба було швидко дістати, натискання не приносило результатів, і лікарі вирішили використовувати вакуум. Наслідки виявилися жахливими, син не дихав, і його терміново відправили до реанімації", - розповідає Марія, мама Андрія.

Цей період сім'я, згадує із здриганням. Місяць у лікарнях і страшний вердикт – ваш син буде рослиною, нічого ви не зробите, нікуди не возіть, він буде тільки лежати, їсти через зонд і ні на що не реагувати. Карамуліни не здавалися, не впадали у відчай, витримали все, що належало їм пройти.

"Через 2 тижні після виписки у нас уже був масажист, у 7 місяців поїхали в клініку професора Козявкіна (м. Трускавець), на ранню 5-денну реабілітацію, і були там 4 рази. У віці 1 рік і 2 місяці поїхали до Варшави на Войто-терапію, потім 4 курси у м. Хмельницькому, консультації в Києві, але найпомітніші результати були після реабілітацій у Трускавці. Зараз Андрія не впізнати, зовсім не схожий на рослину, прекрасно їсть, добре тримає голову, все розуміє, хоча поки не говорить, може спокійно посидіти в колясці, і по-турецьки, хоча до трьох років постійно плакав і всі носили його тільки на руках . А як він уміє радіти! Все це, тільки завдяки вірі і щоденній праці з реабілітологами і логопедом.

Наш невропатолог завжди помічає успіхи в розвитку Андрійка. Він великий молодець! Я завжди кажу, дякую Богові, за всіх оточуючих мене людей, які допомагають нам їздити на лікування, які вірять в Андрія, що у нього все вийде. Дякую чоловікові, який не побоявся труднощів, і у нас з'явився ще один синочок Михайло (йому вже майже 2 рочки), який буде великою підтримкою для Андрійка і нас. Зараз ми більше дружимо з сім'ями, у яких є такі дітки, і всі вони чудові люди, і в кожної дитини, якщо з ним займаються, є успіхи.

Наші діти роблять нас сильнішими, кращими, добрішими. Ми всі віримо, що Андрійко буде ходити, і що небайдужі люди обов'язково йому в цьому допоможуть!"

ПІБ: Карамулін Андрій Олегович, 21.12.2010

Місто: Рівне

Діагноз: ДЦП, спастичний тетрапарез зі стійким вираженим порушенням функцій кінцівок. Судомний синдром. Рухові порушення V рівня за класифікацією GMFCS. Функції руки V рівня за класифікацією MACS. ЗПМР