Навіть якщо тисячу разів сказати Дякую, цього буде замало. Замало для того, щоб висловити всю мою подяку дійсно небайдужим людям. Менеджеру біржі благодійності Дарині Пилипчук. Моя заявка дуже швидко отримала відгук. Фраза «Благодійність – це нормально. Це природно» дійсно правило життя для неї. При всій зайнятості та морі діючих проєктів, навіть в момент коли вона вже думає «Боже, ну звідки ця дівчинка взялась на мою голову», Даринка завжди готова дати гарну пораду, підтримати словом, обійняти (хоча б віртуально). Дякую тобі Сонце! Зібрати всю необхідну суму та знайти лікувальний заклад було б неможливо без благодійної організації «Фонд Киян» та особистої участі Вікторії Чередніченко. Мене навіть здивувала просто космічна людяність та терпіння. Зі мною завжди радяться, просто спілкуються, прощають помилки. Це завжди приємно і дуже мотивуюче. Вікторія каже мені, щоб я їй не дякувала – мовляв це просто її робота. Але я все одно це зроблю, ви навіть не уявляєте собі наскільки важлива підтримка в складні моменти. Саме лікування проходить в «Центрі досліджень мозку» в Києві. Складається з двох процедур. Перша - заняття лікувальною фізкультурою (ЛФК). Присідання, віджимання, різного роду силові вправи для нарощування м’язів. І все це за більшістю в ігровій формі з м’ячами, дитячими іграшками :). Проводить їх Андрій Володимирович – хороший спеціаліст та дуже тактична людина. За весь час занять він не сказав мені ні одного «косого» слова. А якщо бути чесною, вправи вдаються мені далеко не з першого разу і треба мати мабуть залізні нерви, щоб це витримати. Щоб життя не здавалося мені сильно прекрасним, існує друга «процедура». Теж ЛФК насправді розтяжка якою зазвичай займаються спортсмени. Займається зі мною Геннадій Володимирович. Без жартів – справжній спеціаліст. Він хоч і робить трошки боляче, але знає, що робить. Вже на четвертий день занять я відчула себе розкутішою. До всього лікар намагається мене заговорити, жартує. Дякую всім! З повагою Світлана :)!