Місце забутих

Вони живуть окремо від нас із вами, про них в останню чергу згадують політики, спонсори, влада. Живуть своїм життям – забуті, покинуті. Вирощують городи, печуть самі хліб, розводять домашніх тварин. Про них не хочуть говорити, до них не хочуть навідуватись, але вони є! Вони – підопічні психоневрологічного інтернату.

Вони живуть окремо від нас із вами, про них в останню чергу згадують політики, спонсори, влада. Живуть своїм життям – забуті, покинуті. Вирощують городи, печуть самі хліб, розводять домашніх тварин. Про них не хочуть говорити, до них не хочуть навідуватись, але вони є! Вони – підопічні психоневрологічного інтернату.

Марення, галюцинації, депресії, маніакальні стани, епілепсії, судомні напади, шизофренія – це їх буденність. Але вони люди, вони живуть, працюють, лікуються, спілкуються. Їх 160 підопічних чоловіків, із них 35 осіб є паліативними хворими – вони ведуть малорухливий спосіб життя, не мають кінцівок… І при цих вадах вони потребують підвищеної уваги, спеціальних умов, стороннього догляду та допомоги. А реальність така: в інтернаті немає навіть нормальних ліжок! Державне фінансування мізерне, частину ліжок та ковдр вдалося купити, але цього замало. Паліативні хворі потребують функціональних ліжок, а через неконтрольовану фізичну силу інших пацієнтів – подушки, білизна потребують постійної заміни.

Ми взялися виправити ситуацію разом із добрими людьми з Нідерландів. Ліжка функціональні, ліжка стандартні, матраци до всіх ліжок, штори в усі палати, столи, кушетки, тумбочки, багато стільців та одяг можуть повністю задовольнити потреби інтернату і зробити життя пацієнтів комфортних. А в інтернаті щоденно працює ще майже 100 осіб персоналу, які мають працювати в тих самих умовах. Орієнтовно 40 стандартних ліжок, 10 функціональних, 50 матраців, 100 стільців, 20 тумбочок та столів можуть отримати у психоневрологічному інтернаті, якщо ми знайдемо кошти на доставку цього вантажу з Голландії.

На Українській Біржі Благодійності ми збираємо частину, якої бракує для отримання допомоги.