Найголовніша мета – ходити!

Шість років тому життя Артема і його сім'ї розкололося на "до" і "після". В результаті нещасного випадку під час пірнання в море Артем зламав хребет у шийному відділі з пошкодженням спинного мозку, в той же момент його тіло паралізувало. На наступний день йому провели операцію з установки імпланта. Після реанімації і довгого лікування діагноз звучав, як вирок: верхній парапарез і нижня параплегія з різними видами ускладнень. До травми Артем вів активний спосіб життя, багато часу проводив у колі сім'ї, часто всі разом вони виїжджали за місто, на море, кожну відпустку подорожували. Все це залишилося в щасливих спогадах.

На момент знаходження в лікарні Артем міг лише підняти руки, він заново вчився перевертатися, сідати, тримати ложку, елементарні речі, які люди роблять не замислюючись, він навчався робити з величезними труднощами. Завдяки підтримці дружини Ірини, дочки Наташі і сина Олега, за 6 років Артем пройшов нелегкий шлях до відновлення. Завдяки підтримці небайдужих людей у ​​Артема з'явилася можливість займатися в залі фізичної терапії Motus. З лежачого хворого Артем поступово, повільно, але впевнено відновлювався. Зараз він може самостійно перевертатися, сідати, пересідати з ліжка в інвалідний візок, тримати речі в руках.

Найголовніша його мета – ходити, хоч і в ортезах і з ходунками, але ходити, що стає можливим з Motus. Артем дуже старається, викладається на кожному занятті. Але через відсутність фінансів, періодичність занять доведеться скоротити або зовсім припинити. Без цих занять всі набуті навички Артем може втратити дуже швидко. Рахунок на реабілітаційне лікування на рік становить 86 400 грн. Просимо всіх, хто може допомогти Артему продовжити відновлення, надати підтримку!