Навчитися жити у цьому світі

Через кисневе голодування під час народження Сашко зазнав ураження головного мозку. Перші прояви хвороби з’явились у два рочки: порушилися дрібна моторика та координація. Сашко став гіперактивним, почав втрачати набуті навички. Після низки обстежень лікарі встановили діагноз "атиповий аутизм, ураження головного мозку".

Зараз Саші одинадцять років. Він щодня опановує елементарні навички самообслуговування та поведінки. Буває, набутий досвід раптово втрачається – тоді потрібно починати все з початку. Саша не розмовляє, а з батьками спілкується за допомогою карток із малюнками. Якщо відчуває голод – показує картку "Я хочу їсти", якщо страшно – шукає картку "Допоможи", а щоб легко знайти шкарпетки, на шухляді є картка з відповідним малюнком.

Наступний крок у розвитку комунікації – навчити Сашу вимовляти прості слова та виконувати прохання з двох-трьох дій. Хлопчик навчається у школі за індивідуальною програмою, знає алфавіт та навіть пише прості слова. З ним постійно розмовляє мама, часто обіймає та цілує. Тактильний контакт для Саші надважливий. Він дарує відчуття захищеності та спокою, створює звичний для хлопчика простір. Натомість гучний звук або незнайомий запах можуть спричинити істерику. Батьки також постійно вчаться розуміти свого синочка, щоб вчасно прийти на допомогу – відвернути увагу та обійняти.

Аби не втратити досягнуті результати й адаптуватися до звичайного життя, Саша має постійно займатися з фахівцями. Заняття з логопедом та корекційним психологом сприяють соціалізації хлопчика, не дають йому остаточно зануритись у свій світ.

Будь ласка, підтримайте хлопчика, аби він мав можливість розвиватися попри складнощі життя. Навіть зараз, під час війни.