Особлива дівчинка Елла вірить в диво

"Мене звати Ельвіра, мені 14 років. З народження у мене тазостегновий вивих суглоба, ДЦП та кіфосколіоз, вкорочення правої нижньої кінцівки на 4,53 см", – так почала розповідь про себе дівчинка, мама якої звернулася до нас з проханням. Ельвіра – єдина дитина у мами. Батько дівчинки загинув в автомобільній аварії, коли дівчинці було всього 10 місяців. Відтоді всі турботи про донечку лягли на плечі її мами Мар'яни.

Ельвіра народилася в термін. Але пологи були важкі, дівчинка не дихала самостійно, була асфіксія і гіпоксія. Так, під апаратом ШВЛ, Ельвіра провела перший місяць свого життя. Мама приходила до дочки в реанімацію, приносила молоко. Після виписки проблеми зі здоров'ям у дитини не закінчилися. Через деякий час вона потрапила в хірургію "ОХМАТДИТу" з остеомієлітом тазостегнового суглоба. Через три місяці дівчинку виписали, але в неї почало опухати друге стегно. Знову госпіталізація, знову обстеження...

Пізніше була консультація у невролога і відвідування Українського медичного центру реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи. Лікарі виявили гематому і встановили діагноз "ДЦП". Відтоді кожні три місяці мама возить туди Ельвіру на консультації. "І все було б нічого, але в 7 років, – продовжує далі свою розповідь Ельвіра, – перед тим, як йти в перший клас, у мене стався перший напад епілепсії. І на додачу до перерахованих вище діагнозів, додався ще один – епілепсія. Мені призначили протисудомні препарати. Уже сім років як я їх приймаю, але і до цього дня йде підбір ліків. Це індивідуальний і трудомісткий процес".

Дівчинка пішла в звичайну школу. Її мама, звичайно, дуже хвилювалася. Вчителька і однокласники поставилися з розумінням, завжди намагалися допомогти і підтримати Ельвіру. Дівчаток у класі виявилося мало, тому Ельвіра подружилася з хлопчиками. Попри те, що діти вже підросли, вони продовжують дружити.

Зараз дівчинці призначений ряд препаратів. Не завжди мама може їх отримати в аптеці безкоштовно за рецептом, деякі доводиться купувати за свій рахунок. Мама Мар'яна не має можливості працювати, тому що дочка вимагає догляду. Допомагають і підтримують дівчинку дідусь і бабуся по маминій лінії.

Ельвіра – спокійна і чуйна дівчинка, любить тварин. Вдома у неї живе хвилястий папужка, кіт на ім'я Кокос і болонка. Дівчинка доглядає за ними в міру сил: папузі наллє води і насипле корму, кота пожаліє, а на прогулянку з собачкою йдуть разом із мамою.

"Я не перестаю вірити, – пише Ельвіра, – що все у мене буде добре. Так, я особлива дитина. Так, я інша, але, як і всі діти, я вірю в диво".