Після смерті мами – я повинна жити!

Студенти Полтавського педагогічного університету просять про допомогу!Ще нещодавно, ми сиділи за партою в університеті, навчалися та насолоджувалися студенським життям... Але сталося те, що ніхто із нас не міг очікувати - захворіла наша близька подруга, страшною хворобою, назва якої - великоклітинна медіастинальна лімфома...

Нашу подругу звати Шевченко Даша, їй 20 років, вона світла і хороша, розумна і добра дівчина-полтавка, яка завжди усім допомагає. Живе Даша з бабусею, якій 81 рік (інвалід 1 групи), татом - ветераном війни в Афганістані та братом. Сім років назад, вона втратила маму через онкозахворювання. Родина дуже важко перенесла цю втрату, але все ж не опустивши рук, продовжили жити далі. Та життя повернулося так, що тепер конче необхідна допомога їй.

Зараз, коли біда знову постукала у двері їхнього будинку, надія на світле майбутнє по-трохи згасає... Ми не залишаємо її наодинці з цим горем, але й покладатись на власні сили повністю не можемо, тому, що вже отримали не одну відмову на наше прохання допомоги.

Зараз, Даша знаходиться на лікуванні у місті Київ, вона вже пройшла один курс хіміотератії, необхідно ще п'ять, але грошей на них катастрофічно не вистачає...

Нам потрібно зібрати більше 75 000 тисяч гривень, тому звертаємося до усіх небайдужих людей - допоможіть нам зібрати цю суму, допоможіть врятувати життя молодої полтавки, майбутньої вчительки, щоб вона змогла і далі нести своє світло у люди.

Щоб вона могла жити, адже немає нічого ціннішого у світі, аніж людське життя... будьте добрими, допоможіть його зберегти. Будь-яка допомога буде суттєвим внеском до загальної справи!!!

ПІБ: Шевченко Дар’я Сергіївна, 06 жовтня 1995 року

Місто: Полтава

Діагноз: Дифузна В-великоклітинна медіастинальна лімфома.