Вихідні були найскладнішими. У Діми ледве не від кожного руху кров текла носом. Але вже в неділю я була в них, то трошки легше стало. Ще досі піднімають аналізи. Дімка на останньому етапі хіміотерапії. Ніби кінець вже так близько, і його найбільше боїшся... Хлопцю колють щодня по два грастими, а це великі гроші... Мама думала, що їх додому хоч на трошки відпустять, а через повний провал аналізів, вони тільки і доїхали, що з рівненської лікарні до рівненського автовокзалу і вернулися... що поробите( Але наразі він під наглядом, і дасть Бог, з дня на день заступлять на ОСТАННЮ хімію. Ми всі дуже віримо, що Діма до Нового року буде вдома! Дав би Бог!!! Мама хоч і одна 4 дітей виховує, але це геніальна жінка! Я від неї в захваті! Вона настільки людяна і скромна! Вражають такі люди! Щоразу проводжає до виходу з відділення, а ми ж ніхто по суті... Ми дуже любимо Сичів, і страшенно хвилюємося за них, аби все було добре... а щоразу якісь непередбачуваності стаються, на жаль... Триматимемо кулачки! І дякую ВАМ! БФ "Скарбниця Надії".