Раз на рік Данієль лягає в лікарню.

П’ятнадцять років тому в родині Лялікових народився здоровий синочок Данієль. З дитинства він був дуже активним та допитливим. Любив займатись спортом, читати, гратись. Аж поки у восьмирічному віці хлопець не захворів. Здавалося б, звичайна застуда, всі дітки хворіють в осінню дощову погоду, але не всі мають такі ускладнення. Родичі та знайомі почали помічати стрімкі зміни… швидка втомлюваність, втрата ваги, постійна спрага. Данієль пройшов безліч обстежень і за три тижні сім’я почула страшний діагноз – діабет. За іронією долі, ця звістка прийшла на день народження хлопця – замість того, щоб їхати додому, де чекав улюблений шоколадний тортик, він з мамою збирався до лікарні.

Два тижні у відділенні були жахливими. Біль та відчай супроводжував родину постійно. Та Данієль мужньо тримався – хлопчика не ламали ані постійний голод, ані пекучий біль від уколів, що необхідні були до двадцяти разів на день. Час у лікарні не пройшов дарма: родину навчили жити з діагнозом, розказали всі особливості захворювання, пояснили, що коли та як треба робити і сім’я «підняла голову». Все вже не здавалось таким страшним, прийшло розуміння, що діабет – це не кінець життя, це просто зміна його способу.

З того часу вже шість років Данієль живе по-новому. Щонайменше раз на рік він лягає в лікарню на обстеження, періодично приймає ліки, постійно дотримується дієти та щоденно продовжує проколювати своє тіло голками, щоб контролювати цукор та вколоти інсулін. Кількість проколів можна зменшити, замість десяти проб крові на день, можна зробити один прокол на 24 дні - для цього необхідний сенсор цілодобового моніторингу. На жаль, сім’я не може дозволити собі такі витрати- хвороба сина вже забирає левову долю сімейного бюджету. Данієль та його родина продовжують вірити в найкраще не зважаючи ні на що – повірте в них і ви!