Сенсори – запорука активного дитинства для Злати

Злата хворіє на цукровий діабет 1 типу з 2 років. Дитина потрапила в реанімацію в тяжкому стані з рівнем цукру, що в декілька разів перевищував граничне значення. У медичних закладах Злата перебувала понад місяць, перенесла три реанімації. А повернувшись з лікарні додому, родина Злати залишилася наодинці зі всіма складнощами лікування діабету. Заради доньки мама почала вивчати літературу, шукати інформацію у соцмережах, шукати відповіді на питання у мам, діти яких мають такий же діагноз.

Злата дуже активна, ну прям дуже-дуже. Добра, відкрита – вона справжній боєць. Дівчинка відвідує різні гуртки, танці й у цьому році підготовку до школи. Вона комунікабельна, дуже любить спілкуватися й бавитися з дітками. Але її життя не можна назвати простим. Дівчині щодня доводиться терпіти мінімум 5 уколів інсуліну, контролювати цукор, стримувати бажання не з’їсти щось без інсуліну.

Багато хто говорить, що діабет 1 типу – це не захворювання, а спосіб життя. Мама Злати погоджується – це можливо тільки тоді, коли люди з цукровим діабетом забезпечені всіма необхідними медичними пристроями, зокрема сенсорами моніторингу рівня глюкози. Ці пристрої може дозволити собі не кожна родина, бо ціна на них дуже висока. На жаль, для звичайних людей сенсори – це розкіш, і для їх діток діабет лишається важким захворюванням.

Наразі Злата користується сенсорами. З їх допомогою дитина може вести активний спосіб життя та якісніше контролювати цукор, проте вони мають обмежений термін дії, тому родина просить допомогти їм із придбанням сенсорів для доні.