Смертельна клітка Васі
Смертельна клітка Васі
Завершений

Смертельна клітка Васі

Проект здійснює
Розпочато: 18.02.2015
Чернівецька область
Завершений
Всього зібрано
200000,00 грн.
Зібрано у відсотках
100%
Потрібно
200000,00 грн.
Опублікувати на Facebook Опублікувати у Telegram
Опублікувати на Facebook Опублікувати у Telegram

Місяць тому Василькові Козмуляку з села Михальче Чернівецької області виповнилося 11 років. Влітку минулого року у нього виявили мієлоїдну лейкемію, а через кілька місяців дописали в діагноз "надранній кістковомозковий рецидив". Яскравий Вася, розумний Вася, красивий Вася помирає. Хвороба зжере дитину за лічені місяці, якщо… Якщо не провести трансплантацію кісткового мозку (ТКМ) від неспорідненого донора. Якщо не знайти на операцію 110 тис. євро протягом місяця. Якщо вчасно не знайти донорський тромбоконцентрат рідкісної III групи.

Але Вася усе гарненько обміркував. Він залишив рідне село, однокласницю, у яку закоханий, улюбленого рудого собаку на прізвисько Барс, уроки математики і приїхав до Києва, щоб боротися. Щоб у тісній і задушливій палаті дожити до поїздки в Італію, де, на відміну від України, роблять необхідні йому операції.

- Слухай, що ти мені все розповідаєш про свій будинок, нумо намалюй його мені, – не витримую розповідей хлопчака, чесно намагаючись представити його ідею.

Малює. Водить своєю зовсім ще дитячою блідою рукою на папері, вимальовує будинок мрії. Вася хоче надбудувати над альтанкою у своєму дворі три поверхи і створити «царство Васі». Поки не знає, як це зробити, але завдання дідусеві вже поставив (батьки Васі в розлученні). Розповідає, скільки поверхів буде в будинку, як він туди лазитиме по сходах і не пускатиме дорослих. Я слухаю хлопчика і водночас думаю про те, які тонкі і прозорі у нього пальці. Які ламкі судини і вени, по яких тече абсолютно непридатна для життя кров.

- Ось тут я обідатиму і прийматиму гостей, а на другому поверсі буде комп'ютерна. Я там уроки робитиму. Слухаєте? – недовірливо перепитує Вася.

Слухаю, звичайно. На Васі дуже затишний сірий светр. Він захищає його дитяче крихке тіло. Вася любить під час бесіди штовхнути свою маму ліктем, ніби «свій в дошку хлопець. А мама штовхає його у відповідь. І ведуть вони себе, наче брат з сестрою: щипають один одного, підколюють і дражнять. Я включаюся в цю гру наполовину, боюся зруйнувати цю дитину одним тільки дотиком, не то щоб ліктем посунути. Адже хворобу Васьки виявили тільки тому, що на його тілі почали з'являтися моторошні гематоми і синці. Тому я трохи помітно торкаюся светра Васі і постійно посміхаюся хлопчикові через маску. Вася, ти ж бачиш, що я посміхаюся?

- На третьому поверсі у мене буде спортзал, там я займатимуся.
- Що-о? Займатися? Ти ж спорт не любиш, навіщо тобі гойдатися?
- Для Марини. Їй сподобається – серйозно відповідає Вася.
- А це ще хто? А ну, розповідай!

Марина – однокласниця Васі і велике, щоб ви розуміли, кохання. Вася закоханий в неї вже давно, показав мені спільне з Мариною фото. Красива білявка, схвалюю вибір хлопчика. Ще на фоні дівчинки Вася високий і дорослий. Марина, правда, нервова, – докладає Вася. Вона може нервувати цілу переміну.

- Нічого собі!
- Так, дуже нервова, але я її за це і люблю, – пояснює Вася.

«Нервова» Марина, тим не менш, телефонує іноді Васі і дізнається, як у нього справи і коли він повернеться в школу. Але Вася останнім часом на контакт не йде. Він дуже переживає, що може сильно відстати від однокласників. Адже він, як і Марина, відмінник. Вася розв’язує математичні задачки блискавично. Він відмінно збирає найскладніші конструктори. Він надзвичайно кмітливий. Такому космосу в голові знаходитися більше півроку в палаті разом з мамою – все одно, що тигрові сидіти в тісній клітці.

І йому тісно у своїй клітці. Він втомився від процедур і чотирьох стін палати. Після безуспішних і страшенно дорогих блоків хімії він три місяці сидів у лікарні без лікування, тому що йому чомусь не виписували направлення на ТКМ, хоча лікарям вже давно усе було зрозуміле. Було зрозуміло, що трансплантація – єдиний шанс на життя космічного Васі, який міг би вже будувати своє царство з дерева, а не сидіти в лікарні.

Через день Васі вливатимуть донорський тромбоконцентрат, тому мама збивається з ніг, щоб знайти відповідних чоловіків-донорів з III групою крові. Якщо їх не знайти, хлопчик просто помре від внутрішньої кровотечі. Просто помре і все. Але донорів дивом знаходять. Ну а кров Васі вже відправили на типування в клініку Генуї. Заплатили за це 5 тис. євро – позичили у знайомих. загалом на Васю зібрано 15 тис. євро з 125 тис. необхідних для операції. Далі йому шукатимуть донора.

- Ти чому перестав Марині дзвонити? Вона ж повинна тебе чекати, як дівчата чекають солдатів з війни. Ти воїн і у тебе тут своя битва.
- Тобто наші воюють з Путіним, а я із смертю? Ну да. - Васі явно подобається ідея уявляти себе воїном.
- Тож воюй. І нехай на тебе чекає прекрасна дівчина. Подзвони їй.

Завтра Васі розпочнуть високодозовий, найсильніший і дуже ризиковий блок хіміотерапії. Тому сьогодні – останній день, коли він може просто так вийти в коридор і поспілкуватися зі мною. Наступного разу він повинен вже їхати прямо в аеропорт. Річ у тому, що організм Васі терапії не піддається і цей блок повинен підготувати його до ТКМ.

Вася говорить, що таку величезну суму для операції зібрати майже неможливо. Він знає усе про курс валют і свою хворобу. Ти надто багато знаєш, Вася. Подумай краще про Марину і своє царство.

- Ти запросиш її до свого будинку?
- Звичайно! Якщо мені подарують на день народження скутер, – Вася пожвавлюється і поглядає на маму, – тоді я заїжджатиму за Мариною, питатиму у її мами, о котрій її назад привозити, і везтиму в будинок.
- Гаразд, Вася, розбовтався ти. Пішли, тобі треба пити антибіотики, ставити катетер і готуватися до завтрашнього дня, – мама обриває дзвінкий голос сина.

Вася різко поник, слухняно встає і йде до дверей відділення. У відповідь на моє «бувай» він ледве помітно киває і навіть не дивиться в мій бік. Завтра – останній блок, який триватиме місяць. Блок з блювотою, загрозою кровотеч і опіків внутрішніх органів, страшними виразками, протигрибковими препаратами, постільним режимом, обпаленим ротом і відсутністю будь-якого бажання думати про будинок і про неї. Така ціна підготовки перед вирішальним боєм – пересадкою кісткового мозку. Зі свого боку Вася зробить усе можливе.

 

ПІБ: Козмуляк Василь Віталійович, 14.01.2004 р.

Місто: Чернівецька область

Діагноз: гострий мієлоїдний лейкоз, перший надранній рецидив

ID: 1349
Підтримали
Allokym
29.03.2015 14:54
1650,00 грн.
Благодійна допомога
28.03.2015 16:48
50,00 грн.
Ирина Авраменко
28.03.2015 16:45
90,00 грн.
Благодійна допомога
28.03.2015 15:32
1000,00 грн.
Алексей Алексей
28.03.2015 12:27
10,00 грн.
Усі донори

Зроблено - звіти готові,
проект завершено.

Спасибі вам за вашу підтримку!

Зроблено - звіти готові

Допомогти може кожен

Допомогти простіше, ніж ви думаєте. Створіть власну кампанію збору коштів та діліться з друзями.
Разом ми швидше збираємо гроші!

Створити кампанію
Схожі проекти
У пологовий будинок необхідне нове обладнання!
Підтримати
Здоров'я
У пологовий будинок необхідне нове обладнання!
Забезпечення пологових будинків якісним сучасним обладнанням – це забезпечення безпечних пологів для жін…
Я хочу дихати!
Підтримати
Здоров'я
Я хочу дихати!
Страшна хвороба Дюшенна позбавила Ярослава здатності ходити. На жаль, серцеві та дихальні м’язи хлопчика…
Майже дихаю, ніби живу
Підтримати
Здоров'я
Майже дихаю, ніби живу
Недоступність лікування – це катування! Якщо в тебе муковісцидоз, ти відчуваєш постійну задуху. Нібито, …
У пологовому будинку мріють про якісне обладнання!
Підтримати
Здоров'я
У пологовому будинку мріють про якісне обладнання!
Найголовніша подія у житті кожної людини – це її народження. Також це найголовніша подія для кожної жінк…
Показати всі