Донорами стовбурових клітин стають добровільно. Дані людей, які бажають або погоджуються стати такими донорами, та окремі показники їх крові мають заноситись в електронну базу даних (реєстр донорів кісткового мозку, якого у нас поки що немає і створення якого ми маємо намір стимулювати). А потім в цьому реєстрі або в міжнародних реєстрах шукають найбільш підходящого донора, якого після цього додатково перевіряють, роблять ще додаткові більш тонкі аналізи. Людина, котра готова дати свої стовбурові клітини і записана в реєстрі може ніколи і не стати донором, бо не буде сумісності. Треба тисячі, мільйони записів та аналізів, щоб знайшовся сумісний донор. Зазвичай до реєстру заносять донорів крові, якщо вони погоджуються, підходять за станом здоров'я і не мають протипоказань, родичів, яких типують для пошуку родинного донора. Це доволі клопіткий і нешвидкий процес. Сама по собі центрифуга не вирішить одразу питання формування і роботи реєстру, і неродинні трансплантації не почнуться завтра. Треба зробити ще чимало роботи і організаційної, і нормативної, і ІТ-рішень. Але це наблизить Україну до цього. Зараз кілька місяців центрифуга буде проходити тестовий режим для налаштування високого технологічного процесу, перевірки точності даних, підготовки до сертифікації і запуску технології. На цей час оброблятиметься матеріал потенційних донорів - родичів, котрі проходять перевірку для родинних трансплантацій. ВБФ "Крона"