Його одного ворог намагався вбити протитанковою керованою ракетою

28-річний Дмитро Устименко  із Полтави.  До повномасштабного вторгнення  - IT -працівник.  Досвіду військової служби не мав, а тримати бійцям східний фронт допомагав волонтерством. Та, коли почалася велика війна, одразу пішов до військкомату. Однак через брак військової спеціальності та велику кількість охочих - з першої спроби у ЗСУ айтівця не взяли. Після того ж, як Дмитро побачив катівні в Бучі, вирішив, що спеціальність не важлива, коли йдеться про захист свого дому - і таки зміг потрапити в підрозділ аеророзвідки. 
Спершу Дмитро виконував бойові задачі на півночі країни та Харківському напрямку. А згодом його підрозділ перекинули в найгарячішу тоді точку фронту - Бахмут. Взимку на його околицях Дмитро з побратимами 12 діб під цілодобовими обстрілами утримували позиції. Інтенсивність боїв не давала й хвилини на передишку. Дмитро отримав поранення в день, коли їх саме мали замінити хлопці з іншої бригади. Він відійшов лише на 10 метрів від позиції, як побачив, що просто на нього летить протитанкова керована ракета. Її польотом дистанційно керував ворожий оператор. 
"Починаю тікати вправо і бачу, як снаряд змінює траєкторію, тікаю вліво і він знову змінює траєкторію, і на останньому маневрі доганяє мене. Це ж наскільки я їх дістав, що на мене одного використали ПТУР. Я вважаю — це рівень!", – розповідає захисник. 

Про ампутацію лівої ноги Дмитро дізнався, коли прийшов до тями в лікарні Краматорська. Лікарі сказали, що просто не мали іншого виходу. Інакше - життя було не врятувати. Потому Дніпро, Київ і зрештою - Львів. До Національного реабілітаційного Центру НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN) Дмитро поступив з некрозом і загрозою повторної ампутації - вже вище коліна. Тож захисникові довелося пройти ще через чотири операції. Вони минули успішно. 
Дмитро каже: коли тільки втратив ногу, то спершу пошкодував, що взагалі вижив. Та згодом спілкування з іншими пораненими та спеціалістами змінили важкі думки на малі доступні цілі. Так Дмитро день за днем мотивував себе, нарощував впевненість у власних силах та повертався до життя.

НЕЗЛАМНИЙ захисник вже отримав біонічний протез кінцівки завдяки проєкту "Протези для Незламних".

Дякуємо кожному українцеві, які допомагають нашим захисникам долати воєнні травми. 

Збір на біонічні протези для захисників триває.