Вікторія крокує до одужання

Десять років тому в сім'ї Кириченко з міста Дніпро народилася довгоочікувана менша донька Вікторія. В перший рік життя розвиток дитини не викликав стурбованості. Віка починала розмовляти, аналізи були в нормі. Але потім почалися проблеми. Малеча захворіла на вірусну застуду, і в домашніх умовах знизити високу температуру звичайними ліками було неможливо. Віка потрапила до лікарні, і під крапельницями температуру вдалося вгамувати. Але після цього випадку дитина дуже змінилася. Вона перестала відгукуватися на своє ім'я, стала замкненою, не дивилася у вічі. І відтоді у батьків почалася довга дорога лікування та реабілітації доньки.

Не гаючи часу, мама звернулася до неврологів та психіатрів. Віка під наглядом мами виконувала всі рекомендації лікарів по медикаментозному лікуванню, декілька разів пройшла електрополяризацію, курс ТОМАТІСа. Дівчинка пройшла декілька комплексних обстежень, у тому числі й генетичний аналіз. Їй періодично роблять нічний моніторинг, а реабілітації та заняття з профільними лікарями – це невід’ємна частина її життя.

Нарешті лікарі змогли поставити дівчинці остаточний діагноз – когнітивна епілептиформна дезінтеграція, аутизм, гіперактивність, затримка психо-мовленнєвого розвитку.

Віка не розмовляє, може повторити слова, коли щось запитуєш, батьків ніяк не називає, але вже потрохи починає розуміти їх. Шлях до одужання у дівчинки довгий та важкий, вона зараз йде до нього маленькими кроками, і сім’я щиро радіє кожному її досягненню. Лікування Віки передбачає щоденний прийом протисудомних ліків. Це діє як запобіжник довгих та частих нападів.

Коштують ліки забагато для родини дівчинки. Тато Віки працює водієм, мама доглядає за дитиною. Збережень родина вже не має, тому сподівання лише на благодійну допомогу.