Віра в щасливе дитинство та життя!

16 січня 2018 року на світ народився хлопчик, Діма. Його мама гарно памʼятає цей день, і, мабуть, ніколи його не забуде. Це був один із найкращих днів життя молодої родини. Ніхто навіть подумати не міг, що їх чекає і який діагноз з часом поставлять їхньому хлопчику.

Діма народився на 41 тижні, згідно із висновками лікарів хлопчик був здоровим. Перші місяці розвиток відповідав своєму віку, але його мама відчувала, що щось не так. В 4,5 місяці батьки побачили перші ознаки неактивності сина, а далі почали шукати всьому причину.

В 6 місяців Дімі призначили перші масажі, які трішки покращили його стан. В цей період лікарі говорили, що в хлопчика просто затримка розвитку. Сім'я не зупинялася і продовжувала їздити по лікарнях, щоб дізнатися причину затримки. Тільки в 11 місяців після обстежень та МРТ лікар поставила діагноз "ДЦП". Це був шок для всієї родини. Вони не були готові прийняти цю інформацію і діагноз. Щоразу, коли мама дивилася на сина, її очі були налиті сльозами. Але опускати руки ніхто не збирався.

Коли Дімі виповнився 1 рік, йому офіційно діагностували ДЦП і спастичний тетрапарез. Так і почалася його боротьба за щасливе дитинство та повноцінне життя. Перша реабілітація пройшла в Трускавці, в клініці Козявкіна. Мамі було страшно від кількості дітей, яким потрібна допомога, і від того, скільки роботи потрібно зробити, щоб на максимум допомогти своїй дитині. Після першої реабілітації мама повернулася сивою. Морально було дуже важко, жінка дякує Богу, що їх хлопчик мужньо витримав перші заняття. Так у клініку Козявкіна Діма їздив 6 разів, потім мама почала шукати інших реабілітологів. Батьки старалися забезпечити мінімум 3 реабілітації на рік, до цього додали заняття в басейні з логопедом та корекційним педагогом.

Свої перші та невпевнені кроки Діма зробив у віці 3 років та 11 місяців на день Святого Миколая. Ці кроки були довгоочікувані, батьки хлопчика розуміли, що все роблять правильно. Проте влітку минулого року хлопчику довелося зробити операцію на ніжках: Дімі опускали пʼяту на двох ніжках, подовжували сухожилки та вкручували гвинти в кульшові суглоби. Операція пройшла успішно. Місяць в гіпсах, і хлопчик стоїть повноцінно на своїй стопі.

Післяопераційний період був тяжким, батьки вчили сина стояти і ходити з нуля, всім було нестерпно важко та боляче. Батьки своїми силами завжди збирали кошти на реабілітації та заняття для сина. Операцію вони також робили за свої кошти, а після повномасштабного вторгнення фінансово стало дуже скрутно, і вони звернулися за допомогою у фонд. 

Зараз Дімі 6 років. Він ходить у державний садочок, йому там подобається, особливо він любить музику. Спілкування у нього на високому рівні, для спілкування він обирає дорослих людей. Інтелект у хлопчика збережений, у нього дуже гарна памʼять. Родині важко просити допомогу з оплатою реабілітації, але вони завжди вдячні кожному, хто допомагає їм словом і не тільки.