Всі фарби життя для тебе!

Кожна дитина заслуговує шанс на повноцінне життя. Дитина з особливостями може з'явитися в будь-якій сім'ї. Абсолютно в будь-який. І не має значення: соціальне становище, статус, матеріальні можливості, освіта, національність, віра і т.д. Нічого не має значення, дитина народжується і все! Такий ось, особливий, улюблений, бажаний, що має право на щастя.

Діма дитина пізня і дуже-дуже довгоочікувана. Народився раніше терміну. Реанімація, місяць на штучній вентиляції легенів, тривала реабілітація. "В 5.5 місяців нам поставили страшний діагноз – ДЦП. Це зараз я спокійно дихаю, коли чую це слово, а тоді це було "відром крижаної води на голову", – мама посміхається, тільки очі видають біль.

Велика робота була пророблена для того, щоб дитина почала ходити. Кожні 3-4 місяці Діма наполегливо працює з фахівцями в реабілітаційних центрах. Хлопчик дуже комунікабельний, тому в 2,5 роки мама зважилася оформити Діму в спеціалізований дитячий садок. Малюкові там настільки подобалося, що він починав плакати, коли ввечері треба було йти додому. Війна внесла свої корективи... коли ситуація в Донецьку стала напружена до межі, Діму довелося відвезти з рідного міста в нікуди. Більше трьох років сім'я жила на валізах в пансіонаті для переселенців. І навіть в цих умовах мама примудрялася організувати хлопчикові реабілітаційне лікування.

І ні слова про себе, як важко ставити на ноги хвору дитину одній, як доводиться боротися за його здорове майбутнє, тільки про сина: "Діма в мене боєць. Він часто падає, проте рідко плаче і не помічає синців. Переніс 4 гіпсування. Ходить постійно в ортопедичному взутті і ортезах. Дуже не хочеться операції. Намагаємося з усіх сил, щоб виправити ситуацію реабілітацію та зайняттями вдома".

В цьому році Діма йде в 1 клас. На інклюзивну освіту. Хлопчик хоче в школу, старанно займається, щоб не відставати від однолітків. Мама продовжує розповідь про сина: "Я впевнена, що в школі, серед звичайних дітей, Діма буде відчувати себе комфортно і залишиться таким же ласкавим, чуйним і добрим хлопчиком. Дуже хочу, щоб у доросле життя він увійшов здоровою людиною і позбувся статусу "інвалід з дитинства".

Нехай для Діми і його мами завтра стане краще, ніж учора! Допоможемо разом!

ПІБ: Байгазін Дмитро Андрійович, 28.09.2011 р.

Місто: Святогірськ, Донецька обл.

Діагноз: ДЦП, спастичний тетрапарез