З вірою в майбутнє. 3

Йому всього п'ять років. Він усміхається, коли чує знайомий голос. Любить слухати казки, грати з кубиками, спостерігати за птахами. Але досі не зробив свого першого кроку.

Назарчик - добрий, чутливий і дуже відкритий до світу хлопчик. Його дитинство не таке, як у більшості дітей. У ньому замість галасливого дитсадка - тиша реабілітаційних кабінетів. Замість рухливих ігор - щоденна праця над простими, але життєво важливими навичками.

Та радість батьківства затьмарив страшний діагноз - ДЦП, тетрапаретична форма. Це означає, що майже всі кінцівки хлопчика уражені: рухи обмежені, а тіло наче не слухається. Назар відстає у фізичному та мовленнєвому розвитку, має аксіальний гіпотонус. І водночас - має надзвичайну жагу жити, розвиватися, вчитися і радіти, як усі діти.

Кожен курс реабілітації - це крок до нового Назарчика. Після лікування він краще тримає голову, активніше взаємодіє, стає впевненішим у рухах. Цей прогрес помітний і надихає. Але, щоб він не зупинявся, потрібна системна і тривала допомога фахівців.

Родина живе дуже скромно і вже давно вичерпала всі можливості. Вони не просять неможливого - лише підтримки. І звертаються не до чужих людей, а до тих, хто здатен стати частинкою великої справи - допомоги маленькому хлопчику зробити свої перші кроки.

Ми всі сьогодні переживаємо непрості часи. Але, допомагаючи Назарчику, ми не просто підтримуємо одну дитину - ми допомагаємо майбутньому зростати сильнішим. Бо дитина, яка навчиться ходити, зможе колись і бігти. За мрією. За життям.

Допоможімо Назару пройти наступний курс реабілітації. Нехай цей шлях стане для нього трішки легшим - завдяки добрим серцям.