За покликом серця

У 2014 році на фестивалі реклами "Каннські леви" один із головних призів дістався соціальному ролику, який називається "Дорога майбутня мама". У ньому 15 молодих людей із синдромом Дауна звертаються, начебто, від імені ще не народжених дітей до своїх майбутнім мам. Вони кажуть, що життя такої мами буде дуже різним. Іноді сумним, іноді веселим, іноді дуже метушливим. Але вона точно буде повною, бо хіба може бути порожнім життя матері, яка виховує улюблену дитину?

Ролики, подібні до цього, в Європі часто показують жінкам, вагітним дітьми з синдромом Дауна в перинатальних центрах або пологових будинках, щоб підбадьорити їх і показати, що вони не одні. В Україні все відбувається по-іншому. В Україні мамам таких дітей часто радять інтернати – мовляв, там дитині буде краще, ви-то все одно не впораєтеся. Саме тому в дитячих будинках у нас так багато дітей з синдромом Дауна. Дітей, з яких взагалі-то виростають чудові люди: вони навчаються, працюють, знімаються в роликах для "Каннських левів".

Дворічній Лізі Грошевій у цьому сенсі дуже пощастило. Її мама Тетяна вирішила нікого не слухати. Вона забрала доньку додому, щоб ніколи більше з нею не розлучатися. І так би їм і жити удвох, в маленькій нікопольській квартирі, ходити кожен день на дитячий майданчик, купувати навесні квіточки, взимку ялинку і мандарини, сміятися, коли Ліза перший раз посміхнеться, цілувати її перед сном, а потім самій сидіти на кухні і пити чай. Так би їм і жити, одним словом, якби не шуми в серці.

"Ліза дуже довгоочікувана і бажана для мене дитина. Так вже вийшло, що народила і виховую я її одна, – розповідає Тетяна, мама дівчинки. І, не дивлячись на всі наші біди і проблеми, ми найщасливіші на світі, адже у неї є я, а у мене вона".

Після народження, коли Лізі виповнився один місяць, лікарі почули підозрілі шуми в серці дівчинки. Сказали, що потрібно показати дитину кардіологу. Обстеження кардіолога виявило у Лізи вроджену ваду серця – дефект міжпередсердної перетинки. Таке часто трапляється з дітьми з синдромом Дауна. У районній поліклініці Лізі виписали направлення в Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова. Тетяна сподівалася, що діагноз виявиться помилкою, що все буде добре. Але діагноз підтвердився...

Зараз у Лізи поки зовсім небагато справ: їй потрібно їсти, гуляти, бігати, посміхатися мамі, смішно махати ручками і ховатися. Але навіть ці прості дитячі справи даються їй з великими труднощами: Ліза швидко втомлюється, часто хворіє, зовсім не може жити без ліків. Маленьке Лізине серце весь час переповнене кров'ю в такому обсязі, з яким не кожне дитяче серце і дитяча судина може впоратися. Через це легені Лізи і всі її інші органи страждають від нестачі кисню. Врятувати її може тільки операція на серці, яку необхідно провести якомога швидше, оскільки дефект постійно збільшується, а навантаження на серце зростає.

Виправляти Лізине сердечко будуть дуже акуратно, через артерію доставлять пристрій – оклюдер – прямо до міжпередсердної перегородки. І там складена "парасолька" розкриється і повністю закриє дефект. Такі операції тривають не більше півгодини. А вже через кілька днів Ліза з мамою будуть вдома. Зроблять операцію за держрахунок, за квотою. Але треба оплатити оклюдер, який закриє дефект. А у Тетяни немає таких коштів, вона одна виховує Лізу.

Так взагалі буває дуже часто: в якийсь момент потрібно дуже поквапитися, щоб потім мати можливість довго-довго нікуди не поспішати, дивитися на дівчинку, котра засинає, і не поспішаючи пити чай на кухні маленької нікопольської квартири.

ПІБ: Грошева Єлизавета Віталіївна, 21.01.2015 р.

Місто: Нікополь, Дніпропетровська обл.

Діагноз: вроджена вада серця – дефект міжпередсердної перетинки