Жити без обмежень. 2

Те, що мужньо переживає цей хлопчина, не завжди під силу і дорослій людині…

"Диви, який малий модник – на підборах ходить!", – голосно коментує жіночка, побачивши взуття Васі. "Ну ось знову…", — засмучується хлопець, мріючи скоріше завершити цю вимушену прогулянку та повернутися додому. Здавалося, він мав би звикнути до всіх цих витріщань та зауважень випадкових людей після 8 років боротьби з остеосаркомою та її наслідками. Але коли тобі 15, виходить погано. В такому віці понад усе на світі хочеться бути "як усі".

Кожному не пояснюватимеш, що аби перемогти рак та вижити, Васі в 11 років прийшлося встановити на травмованій нозі ендопротез, якій за 4 роки встиг "перерости" здорову вдвічі – на 15 см! Ще трохи часу і ніякі "модні підбори" не врятують – нормально ходити хлопець не зможе зовсім.

Ендопротез Mutars з оновленим ростучим модулем здатен м’яко видовжити кінцівку. Тим самим компенсуючи різницю в довжині ніг. Це, своєю чергою, врятує внутрішні органи юнака від зміщення, а хребет від перекосу.

Ця операція по заміні протеза – порятунок також від нестерпного болю, яким супроводжується майже кожна подорож хлопця. Особливо, коли доводиться їхати сидячи. Найголовніше – операція подарує Васі майбутнє. Життя, по якому він зможе вільно рухатися. За своїм вибором. Незалежно. Без обмежень.

Для мами, яка в автокатастрофі втратила чоловіка, сама виховує двох дітей та ще й під час війни, самостійно придбати протез коштовністю 1 356 922 гривень – нереально:

"Що особливого в моїй дитині, щоб люди відгукнулися і підтримали нас в такі важкі часи? Не знаю… Всі діти особливі. Але знаю, що мій син – сильна людина, яка робить все від нього залежне, щоб стати на ноги. Пережити кілька операцій, потім хоробро пройти всі болісні реабілітації, залишаючись при цьому життєрадісним хлопчиком — не кожному дорослому це вдається. Проте є речі, з якими самотужки не впоратися. Тільки усім світом. На це й сподіваємося".