Життя за двох
Життя за двох
Завершений

Життя за двох

Проєкт здійснює
Розпочато: 18.05.2018
Харків
Завершений
Всього зібрано
26615,0 грн.
Зібрано у відсотках
100%
Потрібно
26615,00 грн.

П'ятирічний Діма Овчаренко двічі повертався з того світу. Неможливість самостійно ходити – єдине, що відрізняє його від звичайних дітей. У родині чекали народження двох хлопчаків. Вагітність протікала вкрай важко. Лікарі попереджали, що один хлопчик народиться з вадою серця. Планувалося, що Вікторія буде народжувати в Києві, але за медичними показаннями її не змогли транспортувати навіть санавіацією. Обидва хлопчики з'явилися на світ 6-місячними в Харківському перинатальному центрі.

Обидві дитини народилися мертвими. Їх реанімували. Перинатальний центр почав з'ясовувати, куди подіти другу дитину, тому що там вада серця була несумісною з життям (відсутність лівого передсердя, яке відповідає за велике коло кровообігу, і гіпоксія аорти). Ніхто не хотів ризикувати і брати дітей на операцію через малу вагу. Діма провів в реанімації 7 днів. Друга дитина померла через 39 днів. Маму щодня готували до того, що інша дитина теж помре.

Діма був дуже слабким, в рік він не тримав голову, хлопчикові поставили діагноз ДЦП. Дитину реабілітували за методом Сандакова, до двох років він зміцнів настільки, що став не тільки тримати голову, але і зробив перші кроки. Однак хлопчикові діагностували ваду серця. Терміново потрібно було вирішувати цю проблему. Операцію робили в Амосова. У хлопчика сталася ішемічна смерть. Його реанімували, проте він перестав ходити. 

Незважаючи на фізичні обмеження, інтелектуальний розвиток йшов навіть з випередженням. У рік дитина заговорила. Діма – звичайна дитина. У нього ті ж бажання, що і у всіх – Макдональдс, кіно, солодощі, розваги. У Центрі дитячої юнацької творчості, де займається хлопчик, у нього з'явилася краща подружка, Настя Ільченко – вони іноді разом ходять в кіно, граються на вулиці. Ніхто в центрі – ні діти, ні батьки, ні вчителі – не ставляться до Діми як до інваліда.

Вікторія відмовилася від традиційного медикаментозного лікування. На її думку, тільки руки людини здатні створити диво. Хлопчик займається ЛФК, ходить на дельфіно- і іпотерапію. Завдяки постійним заняттям вдалося без допомоги ортопедичних засобів виправити кіфоз. Вікторія вірить в диво – в те, що син зможе ходити.

 

ПІБ: Овчаренко Дмитро Олександрович, 29.03.2012 р.

Місто: Харків

Діагноз: ДЦП, спастична диплегія, підгрупа А

ID: 4061
Підтримали
Анатолий Куликов
26.06.2018 13:31
181,94 грн.
Благодійна допомога
26.06.2018 12:47
2000,00 грн.
Благодійна допомога
26.06.2018 12:27
47,00 грн.
TessLab
26.06.2018 11:55
200,00 грн.
Максим Гринченко
26.06.2018 11:21
96,76 грн.
Усі донори

Зроблено - звіти готові,
проєкт завершено.

Спасибі вам за вашу підтримку!

Зроблено - звіти готові

Схожі проєкти
Ромчик обовʼязково наздожене однолітків. 2
Підтримати
Здоров'я
Ромчик обовʼязково наздожене однолітків. 2
Народження та перші місяці життя Ромчика пройшли спокійно, але несподівано хлопчик почав погано їсти, зр…
ДЦП, війна і материнська любов: історія Сергія
Підтримати
Здоров'я
ДЦП, війна і материнська любов: історія Сергія
Ця історія – це зворушливий приклад материнської любові, незламності духу та боротьби за життя своєї дит…
Підтримайте Іллю на шляху до спілкування!
Підтримати
Здоров'я
Підтримайте Іллю на шляху до спілкування!
Іллі 8 років, він не може говорити і частково розуміє мову. Його шлях розвитку тернистий, але кожен мале…
Врятуйте батька! 3
Підтримати
Здоров'я
Врятуйте батька! 3
Сім років уже минуло відтоді, коли через необережний стрибок у воду, Лаврентій – молодий чоловік, любляч…
Показати всі