Звільнення Поліни. 2

При народженні Полінки лікарі давали прогноз життя всього на тиждень, максимум – місяць. Але доля вирішила інакше... Полінка виборола своє життя і вже 9 років разом з мамою долає важкий діагноз ДЦП. Батька в родині немає.

За  плечима численні курси лікування та реабілітації у різних центрах України. І все це не пройшло марно... З практично вегетативного стану, завдяки реабілітаціям, Полінка навчилася повзати, сидіти, стояти при підтримці, ходити за ручки, розуміти побутову мову, вимовляти перші слова та речення. Кожна пройдена реабілітація значно покращує стан Полінки, знижує тонус м'язів, допомагає удосконалити набуті навички та придбати нові.

Полінка добра, ласкава, допитлива дівчинка. Зараз займається на індивідуальному навчанні у школі. Дуже полюбляє малювати. Вивчила всі букви, складає склади, намагається читати і писати. Все це здається таким елементарним для здорової дитини і є таким важким для хворої. Це щоденна боротьба і щоденна перемога. Попереду ще довгий шлях, Полінці необхідно багато чому ще навчитися. Мета дівчинки – самостійно стояти і ходити, писати, читати і спілкуватися без перешкод. Для цього вкрай необхідно продовжити комплексні реабілітації.

Полінка разом з мамою проживає у Луганській області. Наразі там немає жодного стаціонарного центру реабілітації для дітей з інвалідністю. Тому курси реабілітації необхідно проходити в інших областях країни. Вартість таких реабілітацій, на жаль, для мами Полінки, яка не працює через догляд за дівчинкою, непосильна.

У листопаді 2020 року, завдяки благодійним внескам донорів dobro.ua, Полінка пройшла реабілітацію. Але минуло вже багато часу і зараз дівчинці вкрай необхідне наступне лікування, але без допомоги добрих людей маленькій родині не впоратися. Тому звертаємося до вас з проханням допомогти Полінці продовжити боротьбу з недугою і звільнитися від хвороби.