Все дитинство я просиділа на "лаві запасних" в будь-якому виді спорту. Довідка від фізкультури, уроки скрипки і читання книг, поки у інших гімнастика, танці, баскетбол, і інші причини хвастощів у дворі. Поки одні дівчатка могли продемонструвати свій шпагат і розряд з волейболу, я хіба що могла процитувати Дамблдора, і зіграти паршивенький етюд на скрипці.

Але, як ви розумієте, дворових дітей це не дивувало. А бути Плісецькою та Шараповою в одному флаконі я не могла, мама завжди казала, що я слабка для спорту. Подорослішавши, я все ще тягнула це "ой, ні, що ви, я слабенька для спорту".

Поки одного разу просто не побігла.

І кудись міф про слабку випарувався, разом зі сльозами гордості і криками у слухавку: мама дивись у мене є медаль за 10 км, які я чесно пробігла. Хотілося ще подзвонити кожній дитині з мого двору, які сміялися над моєю скрипкою, з криками, що я змогла, а де ваш розряд з волейболу зараз, а, допоміг у житті, так? 

Але історія не про мою самозакоханість. А про те, що мій біг став не тільки корисним для мого здоров'я, а ще й рятівним для інших. Адже, на цьому осінньому марафоні, мені потрібна ще одна медаль у мій музей "слабенькою дівчинки".
І ці кілометри стануть не тільки ще однією моєю формою самоствердження про силу, і любові до бігу. Але і рятівним, для однієї моєї тезки. Чия довідка від фізкультури обгрунтована вадою серця. І щоб Дарина змогла, так само як Дарина доросла, хвалитися в соцмережах своїми сильними кілометрами бігу і жити здоровим повноцінним дитинством, ми з командою вирішили їй допомогти і зібрати на серцевий імплант 100 000 тисяч гривень.

Підтримайте Дарину маленьку і Дарину дорослу в їхніх мріях. І завжди вірте, що ви сильні.

Проєкт допомоги Дарині ви можете побачити тут.

Команда Української Біржі Благодійності, у рамках марафону, збирає частину необхідної суми.