По той бік почуттів. 2

Коли Михайлику виповнилося півтора року, його ніби підмінили: у нього зникла посмішка, пропали звуки та лепіт. Хлопчика захопили нескінченні істерики та звірячий апетит. Пізніше Михайлик перестав відгукуватися на своє ім’я, у нього порушилася координація під час ходьби – аж до раптових падінь. Малюк усе глибше поринав у свій світ, закритий від сторонніх.

Михайлику поставили діагноз "розлад аутистичного спектра". Трохи згодом, після додаткових обстежень, діагноз змінився на "органічне ураження ЦНС". Але основна тактика лікування залишилася незмінною: Міші потрібно постійно займатися з фахівцями, аби зупинити процес "занурення в себе".

Торік Михайлик пройшов п’ять курсів реабілітації, у нього з’явилися перші результати. Хлопчик став уважнішим і спокійнішим, а головне – контактним. Якщо раніше малюк категорично відмовлявся займатися та влаштовував істерики, то зараз його неможливо забрати з занять! Мишко може сам показати, що він зараз хоче робити: ходити біговою доріжкою, займатися пісочною анімацією або будувати вежу з кубиків. А ще в нього чудово виходить чіпляти прищіпки. Заняття з розвитку дрібної моторики не пройшли даремно!

Також завдяки заняттям у Мишка відновилася координація рухів. Ще рік тому Михайлик не міг пройти й десяти метрів, не спіткнувшись чи впавши. А зараз наш герой ходить безупинно, підіймається і спускається сходами без підтримки батьків. І найголовніше досягнення – Міша відгукується на своє ім’я!

Усі ці досягнення – результат праці з фахівцями та домашньої роботи з мамою. Але щоби не втратити досягнуті результати та адаптуватися до звичайного життя, Міші потрібно постійно проходити реабілітацію. Без регулярних занять на хлопчика чекає крайній ступінь самоізоляції та нульові навички в самообслуговуванні.

Ми відкриваємо збір на реабілітацію Михайлика в центрі "Росток життя". Певні, заняття наблизять його до бажаного здорового життя!

Будь ласка, підтримайте Мішу!