Боротьба на два фронти
Мене звати Оля, і я дуже люблю відчуття безтурботності. Я думаю, що кожна дитина і кожен підліток має право його відчувати.
У наших дітей безтурботність краде війна. В кожній душі йде власна маленька боротьба із темрявою і зневірою, які несуть щоденні обстріли та блекаути.
А є діти, які мають ще один внутрішній фронт: спротив підступній хворобі, яка атакує знов і знов.
Так і Арина: б’ється на два фронти. У 2014 році вона бачила з вікна, як ракети знищують Донецький аеропорт. Манюні було шість років і це тяжко вплинуло на її психіку: після переїзду на безпечну територію довелося звернутися до психолога.
У 2022 році у Арини поновилися панічні атаки. А у 2024 раптом відкрилася кровотеча. Після обстежень дівчині діагностували хворобу Крона. Цілком можливо, що вона дебютувала у зв'язку зі стресом.
Не хочеться розповідати докладно, що це за стан: кожен може погуглити. Повірте мені: це одне з найбільш тяжких і підступних захворювань травної системи.
Є передові ліки Хуміра, тривалий прийом яких має призвести до стійкої ремісії. Звісно, ліки дуже дорогі, 16 500 грн на місяць.
А ще потрібне спецхарчування. Через розлади травлення організм не засвоює поживні речовини, страждають суглоби. Арина має критично низьку вагу, у неї болить коліно. При цьому дівчинка грає на гітарі, співає, малює, в'яже, навчається і мріє колись стати дизайнеркою одягу.
Мама ростить Арину сама. Тато загинув в аварії. Без нас із вами дівчинці не взяти гору над хворобою.
Я вважаю, це несправедливо, що юна дівчина, замість мріяти про майбутнє вимушена страждати від болю, проводити своє життя серед голок та пігулок, між лікарнями й лабораторіями. Давайте пдітримаємо Арину коштами на ліки й додамо їй упевненості в завтрашньому дні!
| ID: | 1499 |