Не (лише) очима: Святослав

Святославу Дякону 7 років. Цього року він іде у перший клас - у звичайну школу, поруч зі зрячими дітьми, а не в спеціалізований навчальний заклад для незрячих.

Це дуже важливий крок для Святослава та його родини. Він надзвичайно допитливий, розумний і відкритий до всього нового. Цікавиться буквально всім, охоче береться за будь-яку справу, любить пізнавати світ, спілкуватися й пробувати себе в різних заняттях.

Попри свій юний вік, Святослав уже має особливий творчий досвід - він брав участь у записі двох аудіокнижок, де озвучив головного героя, єнотика Морсика. Він жвавий, уважний і дуже світлий хлопчик, у якого попереду багато навчання, відкриттів і нових друзів.

Цього року для Святослава починається новий етап - школа. Для незрячої дитини це не лише уроки, підручники й перший дзвоник. Це ще й щоденні практичні навички, які допомагають почуватися впевненіше серед однокласників, орієнтуватися у просторі, користуватися своїми речами, організовувати навчальне місце і поступово ставати більш самостійним.

Щоб навчання у звичайній школі було для Святослава комфортним і безпечним, йому важливо заздалегідь опанувати прості, але дуже потрібні речі: як користуватися шкільним приладдям і особистими речами; як організовувати свій простір; як взаємодіяти з іншими дітьми; як діяти у повсякденних ситуаціях без страху і розгубленості.

Саме для цього існує навчально-реабілітаційний табір для незрячих дітей - тиждень практичного навчання поза домом і школою. Тут діти вчаться робити те, що знадобиться їм щодня: користуватися речами, пересуватися знайомими і новими маршрутами, спілкуватися, просити про допомогу, діяти самостійно і відчувати більше впевненості у власних силах.

Табір організовує львівський обласний осередок ВГО «Українська спілка інвалідів - УСІ».

За багато років це єдиний формат в Україні, де незрячі діти можуть у безпечних умовах відпрацьовувати побутові та соціальні навички разом із фахівцями.

Табір проходить у Закарпатті, в селі Бене. Простір повністю адаптований до потреб незрячих дітей, без поспіху та зовнішнього тиску. Це дозволяє дітям зосередитися на навчанні, відпочинку й поступовому закріпленні нових умінь.

У табір кожна дитина приїздить разом із мамою або татом. Батьки також проходять навчання, бо підтримка родини є дуже важливою частиною розвитку незрячої дитини. Саме вдома дитина продовжує закріплювати навички, які допомагають їй ставати самостійнішою.

Один табір - це 7 днів, 8 дітей, 8 батьків і команда фахівців, які працюють безоплатно.

Вартість одного заїзду - 166 000 грн. Усі кошти йдуть на проживання, харчування, транспорт, матеріали та реабілітаційні активності.

Для Святослава участь у цьому таборі - це можливість краще підготуватися до школи, навчитися практичних речей разом з іншими дітьми, стати впевненішим і зробити перші кроки до більшої самостійності.

Цей збір - щоб підтримати Святослава в його важливому новому етапі. Щоб перший клас для нього почався не зі страху перед невідомим, а з відчуття: я можу, я вмію, у мене вийде.