Аліні потрібна допомога в лікуванні

У віці до року Аліна не могла сидіти, не повзала, тільки лежала. Далі були численні курси масажу і 2 операції, тільки після проведення яких дитина стала самостійно сидіти і повзати, і трохи (із підтримкою мами) стояти на ніжках. У Аліни складний діагноз: ДЦП, спастичний тетрапарез, груба затримка психо-мовного розвитку, епілепсія. Вона має інвалідність із дитинства, у неї перша безстрокова група.

Перший напад епілепсії у Аліни трапився у віці 2 місяців. Відтоді дівчина постійно приймає протиепілептичні препарати. "На превеликий мій жаль, – ділиться наболілим мама, – в останні роки ПЕП препарати один за одним ідуть на перереєстрацію і не повертаються в продаж". Така ситуація була цієї зими з одним із препаратів, який приймала Аліна.

На цьому тлі в дівчини були найсильніші напади, щоночі по кілька разів до Аліни приїжджала швидка, робили укол, дії якого вистачало на 2 години. Аліна практично не їла, мало пила, була весь час в напівпритомному стані. У неї почалося зневоднення і піднявся ацетон. А на тлі ацетону ще сильніше почастішали напади. Замкнуте коло... "Я бігала по лікарях, – каже мама, – я просила і благала дільничного лікаря оформити виклик додому дитині невропатолога, взяти на дому аналізи. Але все марно, і все закінчилося плачевно...". Аліна увійшла в епістатус, це означає, що напади вже не припинялися взагалі ні на хвилину. Потім була швидка, реанімаційна бригада і митарства з хворою дитиною на руках з однієї лікарні в іншу, потім в третю.

Аліну прийняли у міській лікарні. Десять днів крапельниці, таблетки, уколи. "Було дуже складно, – каже мама, – адже дитина моя абсолютно домашня і не пристосована до таких умов, але тоді я розуміла, що це єдиний вихід". У лікарні Аліні підібрали препарат "Депакін хроно" 300 мг, який вона приймає з лютого. Дівчина тільки стала приходити в себе, набиратися сил. Щоб підтримати Аліну в лікуванні, ми відкриваємо збір на 12 упаковок препарату "Депакін хроно" 300 мг на суму 12 348 грн.

"За 28 років життя моєї дитини пережито дуже багато, – пише мама Аліни. – Всього не опишеш. Я у своєї дитини одна, не працюю, оскільки змушена перебувати поруч з нею 24/7, грошей не вистачає катастрофічно. Але я не опускаю руки. Головне, що у Алінки є я, мама, і ми все переживемо разом. Я ніколи не здамся і завжди буду поряд зі своєю дівчинкою".