Анастасійка мріє ходити!

Дмитрієва Анастасія народилась 18 грудня 2014 року в Хмельницькому обласному перинатальному центі. Через важкі пологи та помилку лікарів дівчинка народилась у критичному стані, її довелося оживляти адреналіном. Протягом двох тижнів від моменту народження дівчинка перебувала в реанімації на апараті штучної вентиляції легенів. Незважаючи на важкий стан дитини, її разом з мамою перевели в Хмельницьку міську дитячу клінічну лікарню у відділення патології, де після огляду лікарі перевели дівчинку в реанімацію, де знову поставили апарат штучної вентиляції легенів.

Життя цієї маленької дівчинки почалося з болю та випробувань. Протягом перших чотирьох місяців через те, що Настя не могла ковтати, її вигодовували зондом. У реанімаційному відділенні міської лікарні протягом тривалих обстежень було виявлено підвивихи шийного відділу хребта та встановлено клінічний діагноз: "перинатальне ураження ЦНС, Бульбарний синдром, синдром рухових розладів гіпоксичного ґенеза, судомний синдром".

Із цим діагнозом батьки разом із Настею поїхали до Києва та звернулися в Національну дитячу спеціалізовану лікарню "ОХМАТДИТ". І тут випробування почалися не лише для маленької дівчинки, але і для доведених до відчаю батьків, які щоразу натикалися на відмови в госпіталізації, декілька разів Анастасію переводили з одного відділення в інше. Протягом місяця важких переїздів та лікувань до списку проблем додалось гостре ураження нирок.

"Залишившись з проблемою сам на сам ми разом з Анастасією почали відвідувати курси лікувального масажу та неврологів. Я запитувала їх: "Що з моєю дитиною? Чому вона так кричить і вдень, і вночі?". Одні лікарі відповідали, що в неї сильне ураження центральної нервової системи, інші – що травма шийного відділу хребта… До року нам не дозволяли робити рентген шиї, але ми наполягли на тому щоб його все ж зробити, і побачили: підвивихи, які були при народженні, так і залишились у рік", – говорить мама Анастасії.

Родина Анастасії власними зусиллями назбирала коштів і поїхала на реабілітацію у Львівський реабілітаційний центр, де протягом 5 днів для дівчинки робили масаж, лікувальну фізкультуру, корекцію хребта. І нарешті довгоочікуваний для усіх результат – дитина стала самостійнішою і активнішою, почала рухати ніжками і ручками. Через три місяці батькам вдалося повторити лікування, та цього разу вони поїхали вже на 10 днів, після яких Анастасійка змогла самостійно повертатись на живіт. Боротьба за здорове дитинство продовжується.

"Кожного дня ми самостійно в домашніх умовах виконуємо комплекс необхідних вправ, регулярно відвідуємо басейн, в якому Настя дуже добре себе почуває, посмішка на обличчі донечки з’являється все частіше. У Насті є хороші зміни – вона починає говорити, вже краще утримує голову, трохи повзає "по-пластунськи" та стоїть на четвереньках".

Для досягнення кращих результатів та повного одужання Анастасії необхідно чотири рази на рік проходити корекцію хребта в міжнародній клініці відновного лікування м. Трускавця, проте самотужки родина не має можливості щоразу забезпечувати дороговартісні курси лікування. Допоможемо Насті стати повноцінною, здоровою дівчинкою та насолоджуватись дитинством сповна!

ПІБ: Дмитрієва Анастасія Віталіївна, 18.12.2014 р.

Місто: с. Лісогірка, Хмельницька обл.

Діагноз: стійкі наслідки пологової травми, спастичний тетрапарез, затримка психомоторного розвитку