Атиповий аутизм – не вирок. 4

Коли у сім'ї Ганчук загинула маленька дочка, здавалося, ніщо їх не втішить. Але незабаром у них народилися двійнята. Але біда не приходить одна, дівчинка була хворою. Помилка лікарів призвела до непоправних наслідків, і маленька дівчинка залишилась інвалідом. Але маленька Олеся дивиться на світ з надією, адже лікарі дали надію жити повноцінним життям. Дівчинка за свої 6 років пройшла 11 курсів реабілітації, які не минули даремно.

Коли у сім'ї Ганчук загинула маленька дочка, здавалося, ніщо їх не втішить. Але незабаром у них народилися двійнята. Але біда не приходить одна, дівчинка була хворою. Помилка лікарів призвела до непоправних наслідків, і маленька дівчинка залишилась інвалідом. Але маленька Олеся дивиться на світ з надією, адже лікарі дали надію жити повноцінним життям. Дівчинка за свої 6 років пройшла 11 курсів реабілітації, які не минули даремно. 

Олеся навчилася самостійно сидіти, вставати і стояти біля опори з підтримкою, ходити з підтримкою за дві ручки, вимовляти звуки, повзати. Але потрібно багато, дуже багато займатися, щоб не втратити навичок. Аби в дівчинки був прогрес, їй потрібні курси масажу, лікування, реабілітація та ЛФК. Лише тоді вдасться досягнути повного успіху. Кожне нове вміння – це ще один крок до здорового життя.

На жаль, у сім'ї немає достатньо коштів для оплати лікування, а його необхідно продовжувати. Будь ласка, допоможіть! Батьки Олесі будуть безмірно вдячні Вам за будь-яку допомогу. Дякуємо всім, хто відгукнувся!

ПІБ: Ганчук Олеся Олександрівна, 05.08.2011 р.

Місто: Київ

Діагноз: атиповий аутизм, розумова відсталість, мікроцефальний синдром, системне недорозвинення мовлення першого ступеня, дизартрія, міопія слабкого ступеня, синдром Бабінського, помірна шлуночкова мікроцефалія